Ухвала суду № 81611780, 08.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2019 року м. Житомир

справа № 240/6802/19

категорія 108060200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати неправомірними (недійсними та скасувати):

- рішення Житомирської міської ради від 10.09.2003 №256 «Про встановлення двоставкових тарифів на оплату послуг з теплопостачання»;

- оплачену абонементну плату (обслуговування котельні в теплових мереж) протягом встановлення строку терміном з 01.05.2003 по 01.08.2014, невід"ємно по узагальненому результату;

2) незаконним (недійсним та скасувати) рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.05.2018 №549 «Про призначення балансоутримувача Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «Коменерго-Житомир»» - управителем вказаного будинку;

3) незаконним (недійсним та скасувати):

- рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.10.2008 №749 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Товариству з обмеженою відповідальністю «КК «Коменерго-Житомир»» по узагальненій оплаті: технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем з водо-, теплопостачання та водовідведення;

- наступні рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про відповідну визначену узагальнену оплату з водо-, та теплопостачання (оплачену до Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «Коменерго-Житомир»» встановленого строку (узагальненого результату);

4) дійсним встановлений строк завданої шкоди споживачеві (споживачам) вказаного будинку в неналежним чином оплачену послугу опалення (по об"єму опалювальної площі квартири (квартир в будинку)) протягом терміну з 01.02.1998 згідно: із затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997; із законодавством по розгляду та обґрунтовано який:

а) є пов"язаним з:

- в нездійсненні обліку теплової енергії по будинковому приладу обліку теплозатрат в будинку або її кількості;

- споживача вчасно не було попереджено (виконавцем, виробником теплової енергії) про споживчі властивості в оплаті послуги опалення - оплату її вартості в ціні тарифу по обліку та без обліку теплової енергії;

- виконавець, виробник був зобов"язаний вчасно повідомити про це споживача у договорі сторін (але не повідомив);

- відсутністю джерела централізованого теплопостачання в окремій тепломережі (та/або централізованого гарячого водопостачання за умовами та предметом Типового Договору Постанов Кабінету Міністрів України;

б) не є пов"язаним:

- з непереборною силою, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору (Типового Договору);

- непереборна сила не сталась по строку завданої шкоди споживачеві;

5) дійсним встановлений строк в ненаданні (простроченні) послуги централізованого гарячого водопостачання до вказаного будинку та по узагальненому результату виконання робіт (надання послуги) в розгляді.

6) зобов"язати Житомирську міську раду згідно із законодавством протягом неопалювального періоду 2019 року вжити заходів щодо забезпечення вказаного будинку , забезпечити його виконавцем/виробником КП «ЖТКЕ»:

а) з початком опалювального періоду 2019 року (згідно із законодавством по умовам та в предметі Типового Договору:

- централізованим гарячим водопостачанням;

- централізованим опаленням приміщень будинку - ванна кімната (по об"єму її опалювальної площі);

б) здійснити контроль щодо встановлення виконавцем/виробником внутрішньо будинкового приладу обліку теплової енергії для контролю теплозатрат в будинку згідно із Законом України «Про комерційний облік теплової енергії» і водопостачання №2119 VIII від 22.06.2017 в строк до 01.07.2019 (в прикінцевих та перехідних положеннях Закону до 01.08.2019) із забезпеченням його:

- належного зберігання;

- належної експлуатації (згідно з постановою Кабінету Міністрів України №630 від 2005 року);

7) повідомити про це вказаний будинок в письмовій формі невідкладно;

8) невідкладно укласти договір з юридичними особами (з визначенням їх відповідальності) на відповідне технічне утримання будинку у належному його технічному стані згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 01.11.2004;

9) здійснити контроль встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону, невідкладно.

Одночасно в прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до пунктів 7 та 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 2, 7 та 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог частин 1 та 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено не засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви.

Також суд зауважує, що позивачем надано лише однин екземпляр копії позовної заяви з додатками, у той час, як у вступній частині позовної заяви позивач вказав двох відповідачів.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Положеннями п.8 ч.5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить, зокрема, визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749.

В порушення ч.4 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано належним чином засвідчені копії вказаних оскаржуваних рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Всупереч зазначеному, позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, щодо якого саме будинку (із зазначенням адреси, місця знаходження тощо) просить визнати протиправним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо призначення балансоутримувача та який будинок повідомити про вчинені дії.

Окрім того, у пп.2) п.5 прохальної частини позовної заяви позивачем не конкретизовано (із зазначенням назви, номеру та дати прийняття, тощо), які саме: «2) наступні рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про визначену узагальнену оплату з водо -, теплопостачання (оплачену до ТОВ "КК "Коменерго-Житомир") встановленого строку (узагальненого результату)» просить суд визнати неправомірними та скасувати.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, деякі із позовних вимог заявлених позивачем, містять ознаки спірних правовідносин, які підлягають розгляду у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд наголошує, що позивачу при формулюванні позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, необхідно привести їх у відповідність до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою та третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

При цьому, коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №826/6380/17.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати неправомірними (недійсними та скасувати): рішення Житомирської міської ради «Про становлення двоставкових тарифів на оплату послуг з теплопостачання» від 10.09.2003 №256, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир» від 22.10.2008 №749, а до суду із даною позовною заявою звернувся лише 26.04.2019. Тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак позивач заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до суду не подав.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано суду докази сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Проте у прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII), (далі - Закон №3674-VI), який є спеціальним законом.

Отже, у даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, однак підстави звільнення від сплати судового збору, за подання до суду даної позовної заяви, зазначеної позивачем, вказана стаття не передбачає.

Отже клопотання позивача про звільненні від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви є необґрунтованим та, як наслідок, не підлягає задоволенню.

Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою з вимогами немайнового характеру ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, розмір якого необхідно розраховувати наступним чином ((1921 грн х 0,4) х кількість позовних вимог немайнового характеру = розмір судового збору за подання до суду позовної заяви).

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- відомостей про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- засвідчених копій або оригіналів доказів, долучених до матеріалів позовної заяви;

- належним чином засвідчених копій рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про призначення балансоутримувача ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» управителем будинку» від 25.05.2018 №549 та «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «Коменерго-Житомир»» від 22.10.2008 №749 або докази на підтвердження неможливості їх подання;

- уточненої позовної заяви (та її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи) із формулюванням змісту позовних вимог, викладених відповідно вимог до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім того конкретизувати: адресу, місце знаходження будинку про який зазначено у прохальній частині позовної заяви; які саме «наступні рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про визначену узагальнену оплату з водо-, теплопостачання (оплачену до ТОВ "КК "Коменерго-Житомир") встановленого строку (узагальненого результату)» просить суд визнати неправомірними та скасувати у пп.2) п.5 прохальної частини позовної заяви;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- документ про сплату судового збору, розмір якого необхідно розраховувати наступним чином: ((1921 грн х 0,4) х кількість позовних вимог немайнового характеру = розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви), за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34310206084009; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Горовенко