Ухвала суду № 81611541, 08.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

08 травня 2019 р. Справа №200/11895/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за її позовом до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01 листопада 2017 року по 30 квітня 2018 року; зобов’язано Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року.

Вказаним судовим рішенням також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 704,80 коп.

Після набрання судовим рішенням законної сили на його виконання видано виконавчі листи.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, в якому зазначала, що на теперішній час судове рішення не виконано. 21 лютого 2019 року вона через свого представника надіслала до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заяву з проханням негайно виконати судове рішення. На вказану заяву відповідач надав відповідь від 11 березня 2019 року №6148/03 про те, що 20 лютого 2019 року ним рішення суду виконано, а саме позивачу проведено нарахування заборгованості, а виплата нарахованої суми пенсії за минулий час буде здійснюватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Вважала, що, відповідач не збирається здійснювати виплату заборгованості з пенсії за період з 01 листопада 2017 року по 30 квітня 2018 року до затвердження окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з наведеним, просила встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, а саме зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, що прийнято в даній справі.

Розглянувши клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов’язком, яке не виключає існування принципу обов’язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов’язання суб’єкта владних повноважень є правом, а не обов’язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.

Крім того, позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що в таких категоріях справ як ця покладено на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08 травня 2019 року.

Суддя Логойда Т. В.