Рішення № 81611441, 15.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Справа № 160/243/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, оформлених листами №816/0230/29, №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р., №1049/02.30/29 від 12.12.2018р., зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019р. ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, оформлені листами №816/0230/29, №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р., №1049/02.30/29 від 12.12.2018р. згідно з якими період роботи позивача з 17.11.2004р.-26.05.2005р. - 6 місяців 10 днів; 27.05.2010р.-27.12.2010р. - 7 місяців 1 день, а всього 1 рік 1 місяць 11 днів не підтверджено результатами атестації робочих місць та не враховано до пільгового стажу роботи;

- зобов’язати відповідача включити до пільгового трудового стажу позивача періоди роботи 17.11.2004р.-26.05.2005р. - 6 місяців 10 днів; 27.05.2010р.-27.12.2010р. - 7 місяців 1 день, а всього 1 рік 1 місяць 11 днів як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

- зобов’язати відповідача провести позивачеві нарахування та виплату пільгової пенсії з 14.08.2018р. з розрахунку пільгового стажу 15 років 1 місяць 4 дні у відповідності до положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 13.03.1991р. він працював в підземних умовах праці та з 14.08.2018р. позивачеві була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після отримання першої пенсії, позивач не погодився з її розміром (менше 80% його заробітної плати відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») у зв’язку з чим неодноразово звертався до пенсійного органу із заявами щодо роз’яснення періодів роботи, які були включені до його пільгового стажу. Листами №816/0230/29 від 10.10.2018р., №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р. та №1049/02.30/29 від 12.12.2018р. пенсійний орган повідомив позивача про те, що пільговий стаж його роботи за Списком №1 складає 13 років та розрахований на підставі уточнюючих довідок ШУ «Першотравенське» №94 від 14.08.2018р. та УКК «ДТЕК Павлоградвугілля» №956 від 29.05.2018р. Позивач зазначає, що відповідачем до його пільгового стажу за Списком №1 не були включені періоди його роботи в підземних умовах праці з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з підстав відсутності факту проведення у цей період атестації робочих місць на підприємстві, проте позивач не погоджується з таким визначенням його пільгового стажу, оскільки дія наказу №1303 від 17.11.1999р. «Про атестацію робочих місць за умовами праці» була продовжена до 26.05.2005р., а також і дія наказу №1442 від 27.05.2005р. «Про атестацію робочих місць за умовами праці» була продовжена до 27.12.2010р. За таких обставин, позивач зазначає, що має пільговий стаж роботи за Списком №1 понад 15 років, а тому він має право на отримання пенсії у розмірі 80% від його заробітної плати за нормами ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». В обґрунтування своєї правової позиції посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою суду від 14.01.2019р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).

29.01.2019р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що при огляді наданої позивачем пільгової довідки ШУ «Першотравенське» №94 від 14.08.2018р., пенсійним органом було встановлено, що в період з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. не проведено атестацію робочих місць, а тому зарахувати вказані періоди роботи не має законних підстав. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що загальний страховий стаж позивача складає 33 роки 7 місяців 7 днів, в тому числі пільговий стаж по Списку №1 – 13 років 11 місяців 17 днів, що недостатньо для перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.57-59).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 15.03.2019р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.

З 14.08.2018р. ОСОБА_2, на підставі заяви про призначення пенсії від 14.08.2018р. та доданих до неї документів, було призначену пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 – 13 років 11 місяців 17 днів, що підтверджується копіями відповідної заяви та протоколу про призначення пенсії (а.с.60,70-71).

ОСОБА_2 звертався до пенсійного органу із заявами від 04.10.2018р., від 01.11.2018р. та від 29.11.2018р. щодо надання роз’яснень стосовно того, які саме періоди його роботи не були зараховані відповідачем до пільгового та щодо проведення перерахунку його пільгового стажу за Списком №1, виправлення арифметичних помилок і проведення перерахунку пенсії позивача з часу її призначення з послідуючою виплатою недонарахованої пенсії у зв’язку із арифметичною помилкою, що підтверджується копіями відповідних заяв (а.с.23,26-27,29).

Листами №816/0230/29 від 10.10.2018р., №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р. та №1049/02.30/29 від 12.12.2018р. пенсійний орган повідомив позивача про те, що пільговий стаж його роботи за Списком №1 складає 13 років та розрахований на підставі уточнюючих довідок ШУ «Першотравенське» №94 від 14.08.2018р. та УКК «ДТЕК Павлоградвугілля» №956 від 29.05.2018р., що підтверджується відповідними листами, наявними у справі (а.с.22,24,28).

Вказаний спір виник у зв’язку із незгодою позивача з не зарахуванням відповідачем періодів роботи позивача з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. до пільгового стажу його роботи за Списком №1 та позивач просить зобов’язати відповідача включити зазначені періоди до його пільгового трудового стажу та провести позивачеві нарахування та виплату пільгової пенсії з 14.08.2018р. з розрахунку пільгового стажу 15 років 1 місяць 4 дні у відповідності до положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р., зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з урахуванням додаткових відомостей зазначених у довідці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» №94 від 14.08.2018р. та зобов'язання відповідача розглянути питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії у розмірі, встановленому ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 (за Списком №1) після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, за умови повного робочого дня на відповідних роботах, але не менше 80% робочого часу, та за результатами атестації робочих місць, при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоди з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. позивач працював повний робочий день на посаді горнорабочого підземного на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки позивача, довідкою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» №94 від 14.08.2018р. та її копією, наявними в матеріалах справи (а.с.15-21,30-31,77-82,89-92).

Вказаний період не було зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 з підстав відсутності проведення у вказаний період атестації робочих місць на підприємстві, на якому працював позивач.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 6 Порядку №442 встановлено, що атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з п.10 Порядку № 442 результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Пунктом 4 Порядку № 442 передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 № 205 затверджено Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках, в якому зазначено, що в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог вищезазначеного Порядку.

При цьому має бути затверджений наказом по підприємству за узгодженням з місцевою державною експертизою умов праці, головним державним санітарним лікарем, відповідно, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, та з виборним органом профспілкової організації і уповноваженим трудового колективу підприємства з питань охорони праці план-графік проведення атестації цих робочих місць у повному обсязі при поліпшенні фінансово-економічного стану підприємства, але не пізніше як через рік, за рахунок фонду охорони праці або інших коштів підприємства.

Так, в матеріалах справи містяться накази Шахти «Ювілейна» «ВАТ Павлоградвугілля» №1303 від 17.11.1999р. (період дії з 17.11.1999р. по 16.11.2004р.) та №1442 від 27.05.2005р. (період дії з 27.05.2005р. по 26.05.2010р.) згідно яких, зокрема, проведено атестацію робочого місця позивача за Списком №1.

При цьому, в матеріалах справи містяться копія листа Головного державного експерта області з умов праці №003/07-1-347 від 06.10.2008р. про продовження терміну дії раніше проведеної атестації робочих місць за умовами праці, яким продовжено термін дії атестації робочих місць за умовами праці (згідно наказу №1303 від 17.11.1999р.) до 26.05.2005р., а також і наявна копія листа ВСП Шахти «Ювілейна» №189 від 01.01.2011р. з відміткою про його погодження головним державним експертом області з умов праці про продовження терміну дії атестації робочих місць за умовами праці (згідно наказу №1442 від 27.05.2005р.) до 27.12.2010р. (а.с.36,47).

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, надані суду докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що за умови наявності у пенсійного органу вищезазначених доказів на підтвердження продовження дії атестації робочого місця позивача за Списком №1 у спірні періоди, відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні періодів роботи позивача з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. до пільгового стажу за Списком №1 у зв’язку з чим слід вийти за межі позовних вимог позивача та визнати такі дії відповідача протиправними відповідно до вимог ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з урахуванням норм вищенаведеного законодавства та обставин встановлених судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши дії пенсійного органу щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні наведеного стажу роботи позивача до пільгового, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що дії пенсійного органу щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р., порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення, яке підлягає судовому захисту шляхом визнання таких дій протиправними, вийшовши таким чином за межі позовних вимог позивача відповідно до вимог ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і з метою повного захисту порушеного права позивача, слід зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з урахуванням додаткових відомостей зазначених у довідці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» №94 від 14.08.2018р. та з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача вказаного періоду, виходячи з того, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов’язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з урахуванням додаткових відомостей зазначених у довідці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» №94 від 14.08.2018р., що є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування рішень відповідача, оформлених листами №816/0230/29, №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р., №1049/02.30/29 від 12.12.2018р. згідно з якими період роботи позивача з 17.11.2004р.-26.05.2005р. - 6 місяців 10 днів; 27.05.2010р.-27.12.2010р. - 7 місяців 1 день, а всього 1 рік 1 місяць 11 днів не підтверджено результатами атестації робочих місць та не враховано до пільгового стажу роботи, оскільки з аналізу змісту вказаних листів судом не було встановлено, що саме вказані листи є рішеннями суб’єкта владних повноважень згідно яких позивачеві не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 спірні періоди його роботи, а тому, суд приходить до висновку, що вказані листи не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, а, відповідно, не можуть бути предметом судового оскарження, та, у даному випадку, підлягають визнанню протиправними саме дії відповідача щодо відмови у зарахуванні спірного стажу позивача до пільгового.

Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача провести позивачеві нарахування та виплату пільгової пенсії з 14.08.2018р. з розрахунку пільгового стажу 15 років 1 місяць 4 дні у відповідності до положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб’єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права за умови визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. та зобов’язання відповідача зарахувати вказані періоди до пільгового стажу за Списком №1, є саме зобов'язання відповідача розглянути питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії у розмірі, встановленому ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №0.0.1229983677.1 від 04.01.2019р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 352 грн. 40 коп. (704,80 грн./2) (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, оформлених листами №816/0230/29, №П-998/02.30/29 від 14.10.2018р., №1049/02.30/29 від 12.12.2018р., зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2 за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 (52801, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за Списком №1 період його роботи з 17.11.2004р. по 26.05.2005р. та з 27.05.2010р. по 27.12.2010р. з урахуванням додаткових відомостей зазначених у довідці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» №94 від 14.08.2018р.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) розглянути питання щодо наявності у ОСОБА_2 (52801, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) права на отримання пенсії у розмірі, встановленому ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (52801, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва