Ухвала суду № 81611372, 08.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

08 травня 2019 р. Справа №200/14882/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про роз’яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20). Просив визнати протиправними дії щодо відмови у видачі паспорта у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов'язати оформити та видати ОСОБА_3, паспорт громадянина України у формі книжечки без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у реєстрі, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

20 лютого 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення.

2 травня 2019 року відповідач звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду в обґрунтування зазначив, що за умови відсутності механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, оскільки на сьогодні втратив чинність наказ МВС від 13.04.2012 року №320, яким затверджено форма та порядок реєстрації заяви щодо одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, дії працівників під час приймання документів та оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжки, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи, які не можливо провести без обробки персональних даних, рішення суду є незрозумілим та потребує роз’яснення.

У судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив задовольнити її, позивач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд встановив наступне.

20 лютого 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Згідно ч. 2, 3ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд зауважує, що в заяві про роз'яснення рішення ГУ ДМС у Донецькій області по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 27 лютого 2019 року по зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви про роз'яснення рішення, оскільки воно є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Керуючись ст. 243, 248, 254, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про роз’яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та проголошено у судовому засіданні 8 травня 2019 року.

Суддя Кошкош О.О.