Рішення № 81608744, 06.05.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5429/18

Номер провадження 2/629/281/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судового засідання - Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації. В обґрунтування позову посилається на те, що 24.07.2015 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №825001/4600/0000014, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом МАZDА СХ-7, державний номерний знак НОМЕР_1 . 18 лютого 2016 року на вул. Бурсацькій в м. Харкові ОСОБА_1 – відповідач по справі, керуючи транспортним засобом AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з транспортним засобом МАZDА СХ-7, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/3934/16-п від 28 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування на загальну суму 52608,49 грн. Цивільно-правову відповідальність відповідача застраховано ПрАТ СК «ВУСО» на умовах полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 . Позивачем отримано від ПрАТ СК «ВУСО» страхове відшкодування в розмірі 34695,36 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди (52608,49 грн.) та страховою виплатою (34695,36 грн.) становить 17913,13 грн. У відповідь на спрямовану на адресу відповідача претензію за вих.№17243/2 від 06.03.2018 року, останній відмовився добровільно відшкодувати заподіяний збиток, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в порядку суброгації завдану майнову шкоду в розмірі 17913,13 грн. та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 04.03.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він заперечує проти обставин, на які представник відповідача посилається у своєму відзиві на позовну заяву, не визнає та відхиляє їх. Крім того, вказав, що на ПрАТ СК «ВУСО» покладається обов`язок щодо сплати на користь позивача страхового відшкодування в розмірі, що дорівнює витратам, пов`язаним з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу за вирахуванням франшизи, розмір якої визначається умовами договору страхування. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №77/03/16 від 17 березня 2016 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу МАZDА СХ-7 державний номерний знак НОМЕР_4 з урахуванням зносу дорівнює 35695,36 грн. Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 встановлено франшизу у розмірі 1000,00 гривень. Отже, відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 / НОМЕР_3 на ПрАТ СК «ВУСО» покладається обов`язок щодо сплати на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 34695,36 грн., що дорівнює різниці між сумою витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (35695,36 грн.) та франшизи (1000,00 грн.). Зазначений обов`язок ПрАТ СК «ВУСО» було виконано, а саме було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 34695,36 грн. Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, при розгляді справи №6-2878цс15 за змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР зазначив, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, представник відповідача – адвокат ОСОБА_3 Т.Г. надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не визнали повністю. 28.02.2019 року представник відповідача надала до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказала, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» на умовах полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 . Вказала, що позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страхової виплати, а саме 17913,13 грн. на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №77/03/16 від 17 березня 2016 року та страхового акту № 00187438 від 17 березня 2016 року. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №77/03/16 проведеного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту ТЗ - 55757,02 грн., а з урахуванням зносу - 35695,36 грн. А у страховому акті №00187438 від 17.03.2016 року ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» безпідставно та необґрунтовано зазначає, що вартість матеріального збитку з урахуванням зносу становить 55546,01 грн. та висновком зазначає - суму страхового відшкодування у розмірі 52608,49 грн. Зауважила, що особа, яка здійснювала оцінку та складала звіт, діє на підставі Сертифікату суб`єкту оціночної діяльності №17235/14 від 28.11.2014 року, який підтверджує, що оцінювач має необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а саме розмір матеріального збитку. Крім того, зазначила, що згідно правової позиції Верховного Суду, якщо для відновлення пошкодженого у ДПІ транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» ігноруючи приписи у звіті про оцінку матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №77/03/16, виносить висновок, який не відповідає дійсності. Позивач у своїй позовній заяві помилково визначив різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ СК «ВУСО», а розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00 гривень, то різниця буде становити 2608,49 грн. Отже, позов про відшкодування шкоди, перш за все, повинен був пред`являтися до ПрАТ СК "ВУСО". Відтак, на думку сторони відповідача, у разі, якщо ПрАТ СК "ВУСО" не відшкодує шкоду в повному обсязі, відповідач буде зобов`язаний відшкодувати лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, якщо її буде недостатньо. Крім того, відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про відшкодування судових витрат у розмірі 7000 гривень.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, згідно з вимогами ст.ст.274-279 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абзаці першому пункту 4 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що 18.02.2016 року о 16-00 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Харкові на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу автомобілю МАZDА, державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого сталося зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказана обставина встановлена постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2016 року по справі №638/3934/16-п, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.12).

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

В результаті ДТП було пошкоджено передню ліву частину автомобілю МАZDА СХ-7, державний номерний знак НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою № 86622612 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою 6 ротою 3 батальйону УПС МВС у м. Харкові Міністерства внутрішніх справ України (а.с.11).

Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №825001/4600/0000014 від 24.07.2015 року, укладеного між позивачем ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 , був застрахований автомобіль марки «МАZDА СХ-7», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на строк з 25 липня 2015 року по 24 липня 2016 року (а.с.6).

01.03.2016 року водій транспортного засобу МАZDА СХ-7, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою №00187438 про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджено копією заяви (а.с.13).

Згідно копії звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, №77/03/16 від 17.03.2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля МАZDА С-7, державний номерний знак НОМЕР_4 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 55757,02 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу 35695,36 грн. (а.с.14-16).

З копії ремонтної калькуляції №077/06 від 12.03.2016 року вбачається, що вартість ремонтних робіт автомобіля МАZDА СХ-7, державний номерний знак НОМЕР_4 (після вирахувань) становить 55546,01 грн., на вказану суму було виписано рахунок на оплату № НОМЕР_5 від 17.03.2016 року, що підтверджено копією рахунку (а.с.28-30).

Відповідно до страхового акту № 00187438 від 17.03.2016 року за договором страхування № 825001/4600/000014 від 24.07.2015 року, дану подію кваліфіковано як страховий випадок, та на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, згідно Акту та умов договору страхування виплаті страхового відшкодування страхувальнику підлягає сума у розмірі 52608,49 грн. (а.с.32). Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачем ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» власнику автомобіля МАZDА СХ-7 державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок останнього, що підтверджується копією платіжного доручення №009838 від 22.03.2016 року (а.с.33).

Автомобіль AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_1 , був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховий поліс серія АЕ № НОМЕР_6 ), з лімітом за шкоду майну 50000,00 грн., з франшизою – 1000,00 грн. (а.с.78).

За заявленим страховим випадком ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» сплатило на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» страхове відшкодування за заподіяну відповідачем шкоду в розмірі 34695,36 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №13724 від 19.08.2016 року та №16102 від 28.09.2016 року (а.с.34,35).

06 березня 2018 року за вих.№17243 ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до відповідача з претензією про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17913,13 грн. (а.с.36).

11 травня 2018 року ОСОБА_1 було направлено відповідь на адресу ПрАТ«Страхова компанія «УНІКА», за змістом якої відповідач не погоджується з претензією про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17913,13 грн. (а.с.37).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Ст. 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 26 та п.27 роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року в справі № 752/9026/16-ц.

Враховуючи, що витрати позивача скореговані ПрАТ «СК «ВУСО» на умовах Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу), а отже є не повними та не відповідають фактичному розміру страхового відшкодування, сплаченого на користь власника пошкодженого транспортного засобу МАZDА СХ-7 державний номерний знак НОМЕР_4 .

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Зазначене відповідає висновку Верховного Суду України № 6-2969цс16 від 31.05.2017 року.

За таких обставин, для повного відшкодування матеріальних витрат, здійснених за договором страхування, позивач набув право звернутись до відповідача (як до особи, яка безпосередньо має відношення до настання страхового випадку 18.02.2016 р. та пошкодження транспортного засобу МАZDА СХ-7 державний номерний знак НОМЕР_4 із вимогою про погашення різниці страхової суми, яка не була забезпечена ПрАТ «СК «ВУСО» за полісом серія НОМЕР_6 , в розмірі 17913 грн. 13 коп (52608,49 грн.- 34695,36 грн.).

Отже позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача пдлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 989, 993, 999, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, в порядку суброгації, завдану майнову шкоду в розмірі 17913, 13 грн.(сімнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень 13 коп.) та судовий збір в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), а всього 19675,13 грн.(дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 13 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.А. Мицик