Ухвала суду № 81608109, 08.05.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3303/17

Номер провадження 1-кп/623/23/2019

УХВАЛА

іменем України

08 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Ємельянової М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілих не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст.125, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст.125, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, щобудучи раніше судимим за корисливі злочини, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливі злочини.

Так, ОСОБА_1 в нічний час 25.11.2016, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 , в ході конфлікту з ОСОБА_2 , який виник на ґрунті неприязних особистих стосунків, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс декілька ударів руками в область обличчя та декілька ударів ногами в область тулуба ОСОБА_2 , чим заподіяв потерпілому, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 591-ІЗ/16 від 15.12.2016, тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та плечах, синців на грудній клітини та забою грудної клітки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Також ОСОБА_1 , повторно, в нічний час 25.11.2016, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку власника, таємно викрав мобільний телефон "Bravis", модель «Ray», чим потерпілому ОСОБА_2 спричинив, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 6270 від 27.12.2016, матеріальну шкоду на суму 219 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , за попередньою змовою зі знайомим ОСОБА_3 повторно, приблизно о 18 годині 01.01.2017, знаходячись біля магазину «Ренесанс» по вул. Київській АДРЕСА_2 м АДРЕСА_1 Харківської області, застосував насильство до ОСОБА_4 , яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що проявилось у нанесенні декількох ударів ногою в область тулуба потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-ІЗ/17 від 06.01.2017, тілесні ушкодження увигляді підшкірної гематоми і садна на волосистій частині голови в області правого тім`яного бугра, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження,після чого сказав ОСОБА_3 зняти з потерпілого чоловічу сумку «Catiroya», вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № 109 від 19.01.2017 - 364 грн., в якій знаходились особисті речі, а саме: гроші в сумі 2000 грн., паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 та одразу забрав її собі, тим самим відкрито викрав майно та спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Цього дня, 8 травня 2019 року до Ізюмського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою у зв`язку з порушенням його виконанням обвинуваченим та вчиненням ним нового злочину за ч.2 ст.186 КК України.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм Харківської області, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 08.08.2006 Ізюмським міськрайонним судом за ч.4 ст.296, ч.2 ст. 189, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки; 2) 19.08.2008 Ізюмським міськрайоним судом за ч.1 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185, ст.70,71,72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений з установи виконання покарань 14.02.2011 умовно-достроково строком на 1 рік 6 місяців 10 днів; 3) 10.12.2012 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з УВП 15.04.2015 умовно-достроково строком па 1 рік 13 днів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . фактично обвинувачується у вчиненні вищевказаних злочинів.

14.03.2017 слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в області Громицьким О.В. за погодженням з процесуальним керівником Красилею І.І. винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошено ОСОБА_1 у державний розшук.

21.12.2017 місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено, а його затримано.

Ухвалою слідчого судді у справі № 623/556/17 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який 20.08.2018 року стосовно останнього змінено на домашній арешт з покладенням обов`язків.

Разом з тим, всупереч вимогам ст.ст. 177, 181 КПК України ОСОБА_1 порушує умови запобіжного заходу у виді домашнього арешту), а саме 02.04.2019 до місцевої прокуратури надійшов рапорт оперуповноваженого СКП Ізюмського ВП ГУНП в області про порушення Кисловським Д.Ю. умов запобіжного заходу (04.01.2019 до Ізюмського ВП надійшла інформація про спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Крім того, 23.04.2019 до місцевої прокуратури надійшла інформація від Ізюмського ВП ГУНП в області про порушення ОСОБА_1 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту 17.04.2019, а саме 17.04.2019 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

Крім того, Ізюмською місцевою прокуратурою 06.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12019220320000247.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Міщенко І.І. проти клопотання прокурора заперечували, посилаючись на те, стосовно ОСОБА_1 існують медичні показання для лікуванні в щелепно-лицьовому відділенні закладу охорони здоров`я м. Харкова з приводу отриманих пошкоджень щелепи.

Суд, дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У ході досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України слідчим суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_7 . стосовно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У ході судового розгляду ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 20.08.2018 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 змінено на домашній арешт.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується ще й у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст.185 КК України, тобто викраденні офіційних документів та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

03.04.2019 Ізюмським міськрайонним судом запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 01.06.2019.

Згідно підозри про скоєння нових злочинів за ч.1 ст. 357, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , відносно якого діє вказаний вище запобіжний захід, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став, довіру не виправдав та знову скоїв новий злочин у зв`язку із чим маються ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від правосуддя; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень - злочинів, тобто обґрунтованість обвинувачення, суд приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 порушував умови домашнього арешту та 02.04.2019, що підтверджується рапортом оперуповноваженого СКП Ізюмського ВП ГУНП в області про порушення ОСОБА_1 . умов запобіжного заходу (04.01.2019 до Ізюмського ВП надійшла інформація про спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу відповідно до п. 9 ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно п.1, 2 ст.178 КПК України суд враховує, наявні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З практики ЄСПЛ вбачаються підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд - рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя - рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року.

Також суд звертає увагу на той факт, що всі свідки за даним кримінальним провадженням не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту в повному об`ємі не досліджені.

Відповідно до п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 порушує покладені на нього процесуальні обов`язки, а запобіжний захід у виді домашнього арешту не може забезпечити їх виконання

ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та знову скоїв новий злочин у зв`язку із чим маються ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від правосуддя; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень - злочинів, тобто обґрунтованість обвинувачення, суд приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Одночасно беручи до уваги те, що ОСОБА_1 порушив умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, встановленого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 20.08.2018,що підтверджується відповідними рапортом оперуповноваженого СКП Ізюмського ВП ГУНП в області про порушення ОСОБА_1 умов запобіжного заходу (04.01.2019 до Ізюмського ВП надійшла інформація про спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ) та вчинив нові кримінальні порушення, передбачені ч.1 ст.357, ч.2 ст. 185 КК України, у зв`язку з чим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Керуючись ст. 29 Конституції України, п.5 ч.1 ст.7, ст. ст.8, 12, 177, 197, 331, 372 КПК України ст. 5, 6 Європейської конвенції з прав людини, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з домашнього арешту на тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити до 06 липня 2019 року включно.

На підставі ч.5 ст. 182 КПК України визначити суму застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку може бути внесено на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/3303/17; провадження № 1-кп/623/23/2019 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, остаточна й оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя Т. Д. Бєссонова