Ухвала суду № 81604439, 08.05.2019, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

385/624/19

1-кп/385/55/19

УХВАЛА

08.05.2019 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В.,

з участю секретаря судового засідання – Кучер Н.Г.,

прокурора – Лабенко Н.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Гайворон обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42018120000000058 від 27 квітня 2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Гайворонського районного суду Кіровоградської області надійшов з прокуратури Кіровоградської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42018120000000058 від 27 квітня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Прокурор Лабенко Н.В. у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання щодо вирішення питання про передачу обвинувального акта для розгляду до Ульяновського районного суду Кіровоградської області за підсудністю.

Обвинувачений щодо зміни підсудності кримінального провадження клопотання прокурора підтримав.

Вирішуючи питання про можливість проведення судового розгляду, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями п. 4 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

За змістом частини 1 статті 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується апеляційним судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України. Досудове розслідування по даній справі проводилось групою слідчих відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК України).

В обвинувальному акті зазначено, що місцем вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, є м. Благовіщенське, де обвинувачений видав ОСОБА_2 пустий бланк товарно-транспортної накладної форми №1-ТН, якій він присвоїв номер 107, яка надавала права на перевезення з 06 по 08.12.2017 року 10 складометрів дров, а також товарно-транспортні накладні форми №1-ТН з номерами 108 та 110 заповнені та засвідчені підписом ОСОБА_1 , які містили завідомо неправдиві відомості для безперешкодного перевезення порубаної деревини, що відноситься до територіальної юрисдикції Ульяновського районного суду Кіровоградської області.

Вищезазначене свідчить про відсутність достатніх законних підстав для розгляду даного обвинувального акту у Гайворонському районному суді Кіровоградської області.

Водночас, як зазначено у п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального Закону та безумовною підставою для скасування судового рішення.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до переконання, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду станом на момент вчинення певних процесуальних дій.

Приймаючи до уваги наведене, зокрема те, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 зазначено місце вчинення злочинів, а саме Благовіщенський район Кіровоградської області, виходячи з обставин встановлених під час підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про необхідність направлення обвинувального акту до Кропивницького апеляційного суду для вирішення питання про передачу даного обвинувального акту за підсудністю, в порядку встановленому ч. 2 ст. 34 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 34, 314 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Лабенко Надії Вікторівни задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018120000000058 від 27 квітня 2018 року, з додатками відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України направити до Кропивницького апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Панасюк