Ухвала суду № 81599511, 08.05.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2478/19

№ провадження 1-кс/208/1357/19

УХВАЛА

Іменем України

08 травня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., при секретарі – Сухомлин Є.О., за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Матісової О.В., слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Лагуткіна В.М., захисника – Литвин Н.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Лагуткіна В.М., в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12019040160000745, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, не працюючого, має професійно-технічну освіту, розлученого, має на утриманні дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

?07.11.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

?22.11.2011 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 307, 69, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

?01.06.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки;

?09.01.2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 407 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного з покаранням за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.06.2018 – остаточно призначено до відбуття 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням строком на 3 роки;

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лагуткін В.М. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно підозрюваного ОСОБА_1

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, та наявність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

В судовому засіданні слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лагуткін В.М. підтримав своє клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому та просить суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, підозра є обґрунтованою та вина ОСОБА_1 підтверджена зібраними доказами, в тому числі протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколами огляду речей та речовими доказами, протоколами впізнання особи свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Матісова О.В. підтримала клопотання у повному обсязі, пояснив, що заявлені ризики є цілком обґрунтовані, так як підозрюваний в період іспитового строку за вироком від 09.01.2019 року який набув законної чинності обізнаний про призначене покарання у виді п`яти років позбавлення волі, але скоює нові злочини у вказаний період за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України за даним провадженням, в якому від обґрунтовано підозрюється, також не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки та ризикам як переховування від органів досудового розслідування та суду, і вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому враховуючи обґрунтованість пред`явленої підозри, характеризуючи данні на особу, заявлені ризики є такими що обґрунтовують і клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорюючи факти викладені у підозрі та клопотанні, зазначив про обґрунтованість пред`явленої йому підозри, на своє визнання вини та каяття у скоєному. Він не заперечує що дійсно відбулися вказані події у зазначеному в підозрі місті, часі і щодо зазначених фактичних обставин. Просив врахувати що він не має наміру ухилятися від слідства та суду, всі документи на його особу знаходяться у слідчого, не має мети перешкоджанню слідства, а тому підтримує захисників у повному обсязі.

Захисник Литвин Н.А. враховуючи позицію підзахисного, вважала що доцільним буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, бо ризиків ухилення від слідства або суду не існує, крім того, раніше підзахисний був засуджений за злочин проти встановленого порядку несення військової служби, а наразі підозрюється у вчинені корисливого злочину, а тому це не підтверджує що ОСОБА_1 може вчинити інший злочин. Крім того, на утриманні у підозрюваного знаходяться донька неповнолітня, та мати яка має тяжкі захворювання, а тому вважає що відповідним запобіжним заходом є домашній арешт, який забезпечить як процесуальну поведінку підозрюваного так і можливість забезпечення сім`ї.

Вислухавши сторони, вивчивши клопотання, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, приходжу до наступного:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою, та підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_1 наразі обґрунтоване показаннями потерпілого та свідків, протоколом огляду місця події, протоколами впізнання особи свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили фактичні обставини події, з описом осіб що стали її учасниками, та іншими зібраними доказами у їх сукупності, наявними в матеріалах кримінального провадження, таким чином, слідчий суддя доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення або спотворення будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 24.04.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України.

Фактичні данні щодо обставин що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються судом під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися судом з зазначених підстав.

Так, згідно до вимог ст.. 178 КПК України, враховується, що в ході розгляду клопотання, ОСОБА_1 зазначив що факти викладені в підозрі відповідають місцю події, учасникам події, часу та місце події є відповідними, та підтверджені наведеними доказами зазначеними вище; вік та стан здоров`я підозрюваного, який не має будь-яких захворювань, які б мали значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 є позбавлення волі, з врахуванням вчинення злочину під час іспитового строку призначеного за Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року у виді п`яти років позбавлення волі; щодо міцності соціальних зв`язків ОСОБА_1 встановлено що він розлучений, а тому осіб які будуть утримувати його при застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого як домашній арешт стороною захисту не зазначено; що підозрюваний не має офіційного місця роботи; щодо майнового стану підозрюваного даних не встановлено; що підозрюваний раніше неодноразово судимий, має не зняти та непогашені в передбаченому законом порядку судимості за корисливі злочини, що також підтверджує його процесуальну поведінку та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

А тому, дослідивши матеріали кримінального провадження, підтверджені ризики передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України ризику того, що вказана особа не дотримується покладних на нього обов`язків, а особливо те, що останній підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, під час іспитового строку, та є особою яка раніше судима, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину середньої тяжкості, не має постійного місця роботи та доходу, осіб на утриманні, неодноразово засуджений, та будучи обізнаним про зазначені обставини, вчиняє дії, внаслідок чого є підозрюваним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289, ч.1 ст. 185 КК України, що лише підтверджує заявлені ризики стороною досудового слідства, що ОСОБА_1 у подальшому не буде дотримуватись покладених на нього обов`язків.

В той же час, не відхиляючи доводи на користь підозрюваного, та його сімейні обставини, що він утримує дитину та матір яка має тяжкі захворювання, вважаю, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у забезпеченні виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків. Крім того прокурором та слідчим доведено не можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного, з підтавав наведених у клопотанні підстав до досліджених доказів на обґрунтування клопотання в сукупності.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з примусовим позбавленням волі підозрюваного ОСОБА_1 , в тому числі й домашній арешт, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому, враховуючі характеризуючи данні на особу, який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, як незаконному заволодінні транспортним засобом та таємному викраденні чужого майна. А тому, оцінюючи у сукупності підстави та обґрунтування заявленого клопотання, враховуючи обґрунтованість підозри протоколом допиту потерпілого, протоколом пред`явлення особи для впізнання, протоколом допиту підозрюваного, протоколом огляду предмету, підстав для застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, який би забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не вбачається.

А тому, оцінивши в сукупності встановлені в ході розгляду клопотання обставини, а також доведеність слідчим та прокурором заявлених ризиків (п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України), доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

На підставі вище зазначеного та керуючись ст.ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196, 207, 211 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лагуткіна В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, визначити до 03.07.2019 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п.п.1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. П. Івченко