Рішення № 81598611, 03.05.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/116/19

2/212/1106/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Борух Ю.А.,

представника позивача – Король П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Кривому Розі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

В січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» звернулась до відповідача з вимогою про стягнення страхового відшкодування у розмірі 18000,00 грн. та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 14.10.2015 року, близько 13 год.00 хв., ОСОБА_1 знаходячись за кермом транспортного засобу «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по вул. Грибоєдовав м. Кривому Розіна нерегульованому перехресті остання не була достатньо уважною, не надала перевагу у русі іншому учаснику дорожнього руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 В результаті даної дорожньо – транспортної пригоди обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18.11.2015 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Транспортний засіб «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала відповідач в момент заподіяння ДТП, був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім», згідно Полісу № АЕ - 5219129 обов`язкового врахування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.08.2015 року.

05.11.2015 року до Страховика з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернувся власник автомобілю «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 .

10.11.2015 року до Страховика з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернулася ОСОБА_4 , особа, що володіє транспортним засобом «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі довіреності на право розпорядження.

29.12.2015 року Страховик разом з ОСОБА_4 уклали спільну угоду про визначення розміру та способу здійснення страхового відшкодування, умовами якої передбачили, що розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті на користь останньої складає 36 000,00 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп.

29.12.2015 року до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) грн. звернулася ОСОБА_4 . Цього ж дня Страховиком видано наказ про виплату страхового відшкодування у розмірі, що зазначений вище. Платіжним дорученням № 9749 Страховик здійснив перерахування обумовлених коштів на користь ОСОБА_4 .

Відповідно до пунктів 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Так, відповідно до п.13.2 ст. 13 вказаного закону, розмір страхового платежуза одним внутрішнім договором страхуваннязменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Як вбачається з умов полісу № АЕ - 5219129 зазначений правочин укладено за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у ньому пункті категорій громадян України.Увідповідача ОСОБА_1 на момент настанняДТП ведійський стаж складав менше 3-х років, що підтверджується відомостями із водійського посвідчення останньої серії НОМЕР_3 від 04.10.2012 року, що зазначені у тимчасовому дозволі на право керування транспортним засобом № НОМЕР_4 від 19.10.2015 року.

09.08.2018 р. між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» було укладено договірпро відступлення(купівлі-продажу) прав вимоги, за яким первісний кредитор 09 серпня 2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги, зокрема на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу.

Виходячи з фактичних обставин справи та спираючись на раніше обумовлені норми закону, позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 50 % виплаченого страхового відшкодування, що становить 18000 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

13 лютого 2019 року ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено, призначено розгляд справи в режимі відео конференції з Шевченківським районним судом м. Києва.

01 квітня 2019 року відповідачка надала відзив, у якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначила, що відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, складений о 10:15 год., 19.10.2015 року щодо водія ОСОБА_2 , було встановлено, що під час огляду 14.10.2015 року о 15:20 год., він перебував у стані амфетамінового сп`яніння. Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого рогу від. 11.11.2015 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Таким чином, страховик повинен був відмовити володільцю автомобіля «Мерседес» д.н.з « НОМЕР_2 » у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що водій ОСОБА_2 , під час ДТП знаходився у стані наркотичного сп`яніння і за дані незаконні дії його було притягнено до адміністративної відповідальності.У зв`язку із цим регресна вимога позивача до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 50% від суми перерахованої регламентної виплати не підлягає задоволенню.

18 квітня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якому позивачем не заперечувались обставини притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАПза керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Проте представником позивача зазначено, що у постанові суду не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між наркотичним сп`янінням водія ОСОБА_2 та дорожньо-транспортною пригодою, що сталась. При цьому положення ст..37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає застосуванню для відмови у виплаті страхового відшкодування лише за умови, що транспортний засіб на якому було вчинено правопорушення був забезпечений у страховика і за умови, що у встановленому законом порядку доведено, що правопорушення є злочином і воно є умисним. При цьому відповідачем не надано доказів про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за умисний злочин, зокрема за перебування у стані наркотичного сп`яніння під час потрапляння в ДТП.

Присутній в судовому засіданні в режимі відео конференції представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, повідомлена належним чином особисто, про що міститься розписка в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

10.08.2015 року між Приватним акціонерним товариством страховою компанією «Київський страховий дім» та ОСОБА_5 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на страхування транспортного засобу «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копію полісу № АЕ/5219129 (а.с. 7).

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.11.2015 року справа № 212/9140/15-ц, 3/212/2039/2015 встановлено, що 14.10.2015 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Nissan», номерний знак « НОМЕР_5 » на нерегульованому перехресті по вул. Грибоєдова у м. Кривому Розі, була не достатньо уважна та не надавши перевагу в русі допустила зіткнення з автомобілем Мерседес, номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушила вимоги п. 2.3Б, 16.12 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 8).

05.11.2015 року ОСОБА_3 , власник транспортного засобу «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до ПАТ СК «Київський страховий дім» з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою, яка сталася 14.10.2015 року (а.с.9).

10.11.2015 року ОСОБА_4 , власниця транспортного засобу «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернулась до ПАТ СК «Київський страховий дім» з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою, яка сталася 14.10.2015 року (а.с.11).

Відповідно до спільної угоди про визначення розміру та способу здійснення страхового відшкодування укладеної 29.12.2015 року між ОСОБА_4 та ПАТ СК «Київський страховий дім», сторони дійшли взаємної згоди в тому, що розмір завданої шкоди транспортному засобу «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_2 », №кузову НОМЕР_6 , у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.10.2015 року по вул. Грибоєдова в м. Кривий Ріг, становить - 36000,00 грн.

29 грудня 2015 року на підставі заяви ОСОБА_4 та складеного страхового акту № 712-3798/1, ПрАТ «Київський страховий дім» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі: 36000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 9749 від 29 грудня 2015 року.

Згідно з п. 13.2ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Пунктом 38-1.1ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,встановлено, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2статті 13 цього Закону(при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Як вбачається з умов полісу № АЕ - 5219129 зазначений правочин укладено за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у ньому пункті категорій громадян України.

Як вбачається з матеріалів справи, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 жовтня 2015 року о 13 годині 00 хвилин по вул. Грибоєдова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, автомобіль «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , яка має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 04 жовтня 2012 року, що підтверджується тимчасовим дозволом на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 19.10.2015 року (а.с.10а).Таким чином, загальний стаж водійського керуванням водія ОСОБА_1 , становив на момент ДТП менше 3-х років, в той час як за умовами полісу АЕ-5219129 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особи, допущені до права керуванням автомобілем «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_7 мати водійський стаж не менше трьох років.

Відповідно підпункту 2.1.2 пункту 2.1. розділу II до Положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що затверджене Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.10.2011 № 673, передбачено, що при укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов`язаний застосовувати коригуючи коефіцієнти відповідно до схеми застосування коригуючих коефіцієнтів при укладанні договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наведеної в додатку до цього Положення. Відповідно до Схеми застосування коригуючих коефіцієнтів при укладанні договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наведеної в додатку до цього Положення, Страховик при укладенні договору застосовує в тому числі тип коригуючого коефіцієнтуводійський стаж осіб, відповідальність яких застрахована за договором».

При укладенні полісу № АЕ – 5219129 застосовано коригуючий коефіцієнт, який використовується до осіб, які мають водійський стаж більше трьох років.

Оскільки відповідачка не мала стажу більше трьох років під час використання забезпеченого транспортного засобу, застосуванню підлягало більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування.

Таким чином, враховуючи вказані норми законодавства, загальний розмір компенсації за виплату страхового відшкодування, враховуючи, що водій транспортного засобу не мав 3-річного терміну водійського стажу, становить 18 000 гривень, що складає 50% виплаченого позивачем страхового відшкодування.

09.08.2018 р. між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» було укладено договір про відступлення купівлі-продажуправ вимоги, за яким первісний кредитор 09 серпня 2018 рокувідступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги, зокрема на отримання відшкодуванняшкоди, в порядку регресу, по вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

06 листопада 2018 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу, в той же час вказаний лист було залишено поза увагою відповідача та заборгованість погашена не була.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. «г» п.п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як зазначено в п. 4 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставності проведеного страхового відшкодування, оскільки водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Mersedes», д.н.з. НОМЕР_2 у стані наркотичного сп`яніння під час ДТП, оскільки сам по собі вказаний факт не перебував у причинно-наслідковому зв`язку із подією ДТП, а за порушення правил дорожнього руху, що спричинили дорожньо-транспортну пригоду притягнуто саме водія автомобіля «Ниссан» ОСОБА_1 Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вини водія ОСОБА_2 у події ДТП.

Отже судом встановлено та підтверджено належними доказами, що у ДТП, що сталося винна саме відповідач ОСОБА_1 , протиправні дії якої знаходились у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою володільцю автомобіля «Mersedes», д.н.з. НОМЕР_2 , яка відшкодована Страховиком в сумі 36000 грн. і останній набув права регресної вимоги до відповідача, а позивачем ТОВ ФК «Груп Фактор» обґрунтовано заявлено позовні вимоги про відшкодування 50% розміру виплаченого страхування.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений ним при звернені з позовом до суду в сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд,–

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» страхове відшкодування в розмірі 18 000 гривень, а також 1762 гривень судового збору.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, оф.505, ЄДРПОУ 39866943.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07 травня 2019 року.

Суддя М. Д. Власенко