
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/361/19
08 травня 2019 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю:
позивача – не з`явився
представника позивача – Заїка Ю.В.
відповідача Костопільської РДА – ОСОБА_1 В.В.
відповідача Звіздівської сільської ради – Бачук Ю.В.
третьої особи – Цимбалюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/361/19 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Костопільської районної державної адміністрації (м.Костопіль Костопільського району Рівненської області вул.Ізмаїльська 7), Звіздівської сільської ради (с.Звіздівка Костопільського раойну Рівненської області, вул.Івана Франка 24), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Костопільська районна державна нотаріальна контора (м.Костопіль Костопільського району Рівненської області вул. Сарненська 24а), Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (м.Рівне, вул.С.Петлюри 37) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Костопільської районної державної адміністрації, Звіздівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Костопільська районна державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що чоловік позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1950 року був прийнятий у члени колгоспу «Горинь», яке у подальшому було перейменоване у КСП «Колос». 1989 року ОСОБА_3 був звільнений з колгоспу у зв`язку з виходом на пенсію. Після смерті чоловіка позивач успадкувала все майно, яке належало її чоловікові на час смерті, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) КСП «Колос» позивачу було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на таку частку. Вказує, що її чоловіка ОСОБА_3 безпідставно не внесли до списку осіб – членів КСП «Колос», які набувають право на земельну частку (пай), а тому він не отримав відповідний сертифікат на земельну частку (пай), хоча мав право на таку частку, як член КСП. Просить визнати за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос», що знаходиться на території Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області. Також просить зобов`язати Звіздівську сільську раду Костопільського району Рівненської області внести ОСОБА_3 до списку-додатку до Державного акта на право колективної власності на землю та зобов`язати Костопільську районну державну адміністрацію Рівненської області видати на ім`я ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» на території Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області.
Присутній в судовому представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, Костопільська районна державна адміністрація, у відзиві на позов проти задоволення позову заперечив. Вказує, що зі смертю ОСОБА_3 , який помер до видачі державного акта на право колективної власності на земельну ділянку КСП «Колос» припинилось його членство у КСП, а тому останній не був включений до списку осіб-членів КСП, який подався для видачі державного акта на право колективної власності на земельну ділянку КСП «Колос».
Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_3 з 1950 року по 1989 рік працював у колгоспі «Горинь» с Звіздівка Костопільського району Рівненської області, що підтверджується трудовою книжкою № 596 та архівною довідкою від 26.03.2018 року № 533, виданою трудовим архівом Костопільської районної ради Рівненської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 23.12.1996 року Звіздівською сільською радою Костопільського району Рівненської області, актовий запис №28.
04.02.1997 року Звіздівською сільською радою Костопільського району Рівненської області колективному сільськогосподарському підприємству «Колос» видано державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 .
Додатком 1 до державного акта серії РВ00023 є список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. У вказаному списку ОСОБА_3 відсутній.
18.01.2007 року ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 0,4552% загальної вартості майна пайового фонду КСП «Колос» Костопільського району Рівненської області належного померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства РВ№42, виданого Звіздівською сільською радою Костопільського району 15.07.2003 року. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №26.
Постановою державного нотаріуса Костопільської районної державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 12.12.2018 року № 1385/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) КСП «Колос» села Ставок у зв`язку з відсутністю у померлого ОСОБА_3 сертифіката на право на земельну частку (пай).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до пунктів 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 534 ЦК Української РСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Частинами дев`ятою, десятою статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Водночас відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно статті 9 ЦК Української РСР 1963 року, здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік.
Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2018 року, справа № 183/2548/15, провадження № 61-4092св18.
Суд встановив, що ОСОБА_3 в період з 1950 року по 1989 рік працював в КСП «Горинь» і як член колгоспу мав право на отримання сертифіката на право на земельну частку (пай). Відомості про виключення його з членів зазначеного підприємства відсутні.
Водночас, дії підприємства щодо невключення ОСОБА_3 до списку громадян-членів КСП «Колос», які мають право на земельну частку (пай), сам ОСОБА_3 за життя не оскаржував та, відповідно, питання про видачу йому свідоцтва на право на земельну частку (пай), яке підтверджувало б наявність у останнього такого права, за його життя не вирішувалося.
Крім того судом встановлено, що на момент видачі 04.02.1997 року Звіздівською сільською радою Костопільського району Рівненської області колективному сільськогосподарському підприємству «Колос» державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер, а отже право на земельну частку (пай) за життя не набув.
Також суд враховує, що позивач просить визнати право на земельну частку (пай) за померлою особою, правоздатність якої зі смертю припинилась.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос», внесення ОСОБА_3 до списку-додатку до Державного акта на право колективної власності на землю та зобов`язання Костопільську районну державну адміністрацію Рівненської області видати на ім`я ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», оскільки ОСОБА_3 такого права за життя не набув.
Керуючись викладеним суд дійшов переконливого висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, клопотання відповідача Костопільської РДА про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 136, 141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Костопільської районної державної адміністрації, Звіздівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Костопільська районна державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення – 08.05.2019.
СуддяВ. В. Левчук
Судове рішення № 81594053, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 08.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 564/361/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: