Рішення № 81593521, 07.05.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.05.2019

ЄУН 337/101/19

Провадження № 2/337/905/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Журби Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» в особі представника за довіреністю Кривошей Г.В. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором позики в розмірі 31 257,00 грн., а також - судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариство є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності.

19.01.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики №4621 в електронній формі.

За умовами п. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 950,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3. договору позики встановлено, що позика надається строком на 20 днів.

Відповідно до п. 1.4. дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем.

Позивач належним чином виконав умови договору позики, але відповідач отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Відповідно п. 1.1, 1.5 договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 26.12.2018 року становить 31 257,00 грн., з яких: 950,00 грн. - основний борг; 30 307,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Ухвалою судді від 29.01.2019 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ВЕЛЛФІН» не з`явився, надіслав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, в порядку спрощеного провадження та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, а саме: за місцем реєстрації судом було направлено судову повістку про виклик до суду, яка особисто відповідачем не отримана. Після встановлення місця перебування відповідача, судом направлено лист разом з копією позову та судову повістку для передання останньому за місцем відбування покарання відповідно вироку суду. Проте, відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.01.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики №4621 в електронній формі.

Згідно п. 1.1 договору позикодавець зобов`язується надає позичальникові на умовах, що передбачених договором, грошові кошти в позику в сумі 950 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, визначені договором.

Згідно п. 1.3. договору позики строк позики за цим договором складає 20 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Згідно п. 1.5. договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 1,5 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування позикою;

- 1,5 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2 цього договору;

- 3 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 цього договору, уразі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Позивач виконав умови договору перерахувавши на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 950,00 грн.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, що встановлено розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Відповідно до ст.ст.526,615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинною на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Заборгованість відповідача за договором позики станом на 26.12.2018 року становить 31 257,00 грн., з яких: 950,00 грн. - основний борг; 30 307,00 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Таким чином, судом встановлено наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором та наявність заборгованості в сумі 31 257,00 гривень, через що позов слід задовольнити.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.611,629,1049,1050 ЦК України, ст.3,4,11-13,19,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48 (ЄДРПОУ 39952398):

- заборгованість за договором позики у розмірі 31 257, 00 грн. (тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят сім гривень 00 коп.);

- судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А.М. Котляр