Ухвала суду № 81593398, 08.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2623/19

1-кс/569/4107/19

УХВАЛА

08 травня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі Герасимчук М.М.,

слідчого Сачука Т.Ю., прокурора Журавського М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного -адвоката Меніка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Сачука Т.Ю., яке погоджене прокурором прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваному за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції Сачук Т.Ю., звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019180000000021 від 31.01.2019, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на зберігання, придбання з метою збуту, збут підробленої іноземної валюти, за невстановлених слідством обставин з метою подальшого збуту придбав підроблені гроші, а саме підроблену іноземну валюту, яка перебуває в обігу на території країн Європейського союзу, які зберігав, з метою їх подальшого збуту, та достовірно знаючи, що вказана іноземна валюта є підробленою та не містить очевидних невідповідностей грошовому знаку, а також розуміючи можливість в подальшому перебування підробленої валюти в обігу, збував її на території міста Рівне та Рівненської області протягом грудня 2018 - січня 2019 року.

07.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Винність ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які дають підстави підозрювати його у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, зокрема: протоколом прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 31.01.2018 в ході якого вилучено 7 було вилучено три грошові купюри номіналом 200 ЕВРО, з серійними номерами S00913557157, S03592956739, V80281898037; протоколом огляду місця події від 30 січня 2019 в ході якого вилучено одну грошову купюру номіналом 200 ЕВРО, з серійним номером S01412362950; протоколом огляду місця події від 13 лютого 2019 року в ході якого вилучено чотири грошові купюри номіналом 200 ЕВРО, з серійними номерами S01412362664, S01412362477, V80281898163, L07452596469; протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками, висновками судових технічних експертиз документів, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 07.05.2019, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 , може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити і сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). В разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зможе покинути територію України з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Відповідно до листа з УДМС в Рівненській області про надання інформації ОСОБА_1 документований паспортом для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 03.12.2013 та паспортом для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 21.11.2017.

Окрім цього ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе знищити або ж сховати речові докази у вказаному кримінальному провадженні, адже на даний час не встановлено місцезнаходження підроблених грошових коштів, місце їх виготовлення. Окрім цього підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов`язків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеному у п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

2)незаконно впливати на свідків (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання буде здійснювати тиск на свідків. В ході досудового розслідування частина свідків, які є знайомими ОСОБА_1 , на його прохання здійснювали збут підроблених грошових коштів. Окрім цього ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на інших підозрюваних (винність яких буде доведено), а також на потерпілих.

3)вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_1 , і на даний час може володіти підробленими грошовими коштами та зможе здійснювати їх зберігання, носіння з метою збуту та незаконний збут (передачу).

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання просили обрати запобіжний захід ОСОБА_1 домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019180000000021 від 31.01.2019, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України.

07.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного джерела заробітку, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як не має матеріальних засобів для існування, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, надалі зможе продовжувати займатись злочинною діяльністю, впливати на свідків з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинення злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 11 год 23 хв 07.05.2019.

Визначити строк дії ухвали до 11 год 23 хв 06 липня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 115 260 ( сто п"ятнадцять тисяч двісті шістдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, рахунок отримувача 37315038010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави виконання наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 липня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук