Ухвала суду № 81591428, 07.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4634/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Дослідивши подану позовну заяву, суддя вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Частино 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким вносяться зміни до Закону України «Про судовий збір», та було зменшено категорію пільг із трудових правовідносин до позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України та ч. 1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.

За своєю суттю виплати за час вимушеного прогулу відносяться до компенсаційних виплат за порушення права на оплату праці, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором з урахуванням вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідно до ціни позову.

Таким чином, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком спорів щодо стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №61-1128св18 та постанові судових палат у цивільних, адміністративних та господарських спорах Верховного Суду України від 30.11.2016 року по справі №226/168/15-ц (№ 6-1121цс16)

З прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме:

зобов`язати ТОВ «Ядзакі Україна» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час перебування на строковій військовій службі;

зобов`язати ТОВ «Ядзакі Україна» виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Тому враховуючи викладене, за позовні вимоги вказані вище при подачі позову до суду позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі по 768,40 грн. - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожну позовну вимогу.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також, позивач звернувся до суду з позовною заяво, в якій просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, але при цьому не надав розрахунок середнього заробітку, довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату для підтвердження розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відомості про отримання трудової книжки. Вказуючи в прохальній частині про необхідність витребування таких відомостей у відповідача, при цьому не вказує про причини неможливості отримати самостійно такі.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош