Ухвала суду № 81587268, 03.05.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2104/19

Провадження № 2-з/0274/22/19

УХВАЛА

03.05.2019 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визнання договору дарування удаваним та визнання майна особистою приватною власністю , -

В с т а н о в и в :

До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визнання договору дарування удаваним та визнання майна особистою приватною власністю.

Одночасно з поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на виробничі приміщення по АДРЕСА_1 та на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що вказана нерухомість може бути відчужена відповідачами на користь інших осіб без згоди позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши заяву та надані до неї матеріали, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3, 5, 6 ч. 1ст. 151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення, а саме заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, однак заява не містить реальну ціну позову (оскільки судом ухвалою від 03.05.2019 залишено позовну заяву без руху, окрім іншого, через невідповідність ціни позову), крім того, відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову у виді арешту майна.

Відповідно до п.п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином заява про забезпечення позову є такою, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149,150,151,153,353-354 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визнання договору дарування удаваним та визнання майна особистою приватною власністю повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя: Т.М.Вдовиченко