Ухвала суду № 81587117, 08.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15343/18

Провадження №1-кп/127/630/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Бернади Є.В.,

суддів: Ковальчук Л.В., Кашпрука Г.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Чабана С.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

сторони захисту: адвокатів Князєва В.О., Сувалова В.О.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 187, частиною першою статті 263, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною першою статті 115, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 187, частиною першою статті 263, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною першою статті 115, частиною четвертого статті 189 Кримінального кодексу України.

Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 20.05.2019 р. та 01.06.2019 р., наступна погоджена дата судового засідання 18.06.2019 р., тому судом відповідно до приписів частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) на розгляд сторін кримінального провадження винесено питання щодо доцільності продовження строку утримання обвинувачених під вартою.

Прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що ризики, які існували на час застосування до останніх запобіжного заходу не відпали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Князєв В.О. – заперечив щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та просив змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт. Заперечення проти продовження строку тримання його підзахисного мотивував тим, що обрання даного запобіжного заходу було зумовлено підозрою у вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_1 , однак в подальшому пред`явлену підозру було змінено, а відтак, на думку захисту, потреба у застосуванні запобіжного заходу відпала.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 . – адвокат Сувалов В.О. – заперечив проти продовження строку тримання під вартою його підзахисного, оскільки вважає, що пред`явлене обвинувачення є необґрунтованим. Крім того, просив врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його сімейний стан та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.01.2018 р. за підозрою у вчиненні злочину було затримано ОСОБА_2 і слідчим суддею до нього застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. В подальшому 22.03.2019 р. під час підготовчого судового засідання було продовжено строк утримання ОСОБА_2 під вартою з метою забезпечення кримінального провадження та попередження вчинення обвинуваченими позапроцесуального впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Крім того, 04.12.2018 р. за підозрою у вчиненні злочинів було затримано ОСОБА_3 та слідчим суддею до нього застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, строк дії якого в подальшому було продовжено. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2019 р. кримінальні провадження щодо обвинувачених були об`єднані в одне провадження та обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що в ирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 КПК, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Стороною обвинувачення відповідне клопотання згідно з приписами частини другої статті 184 та частини третьої статті 199 КПК про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заявлене не було. Разом з тим, частиною третьою статті 331 КПК визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»). Водночас наявність щирої впевненості є недостатньою для обґрунтування підозри. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 48, справа «Cebotari v. Moldova»).

Разом з тим, суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на даний час з`ясування обставин справи та перевірка їх доказів не розпочаті, а тому вирішення зазначеного питання на даній стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку (п. 63, справа «Тодоров проти України»).

Відповідно до вимог статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства у співучасті із іншою особою, матеріали відносно якої виділенні в окремі провадження, судове слідство на даний час не завершено, зокрема, не допитані свідки у кримінальному провадженні. Посилання сторони захисту на те, що на даний час правові підстави для застосування запобіжного заходу відпали, оскільки останній був обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пункту 12 частини другої статті 115 КК, суд оцінює критично. Зокрема, параграфом першим глави 18 КПК визначено, що запобідний захід обирається саме у кримінальному провадженні, а підозра у вчиненні злочину згідно з приписами статті 194 КПК має враховуватись при вирішенні питання щодо виду запобіжного заходу, який має бути застосований до обвинуваченого. Таким чином, зміна раніше оголошеної підозри не свідчить про відсутність правових підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу в кримінальному провадженні. Тому суд вважає, що в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, що обвинувачені, перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків,вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, враховуючи положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 08.05.2019 р. до 23:59 год. 07.07.2019 р.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: