Рішення № 81584857, 07.05.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2773/19

Провадження № 2/750/1041/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді – Требух Н.В.,

із секретарем судового засідання – Будаш М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №750/2773/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором,

за участі: відповідача,-

в с т а н о в и в:

14.03.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 51134 грн. 25 коп. за кредитним договором №б/н від 11.08.2008 року, яка складається з заборгованості за тілом кредита – 19017 грн., за простроченим тілом кредита – 12954,41 грн., пеня за прострочення зобов’язання – 15451,69 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 800 грн., штраф ( фіксована частина) – 500 грн., штраф ( процентна складова) – 2411,16 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в поданій позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, однак відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Згідно ч. 1 ст.626, ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що 11.08.2009 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5100 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

З матеріалів справи слідує, що відповідач умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 17.02.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 51134 грн. 26 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредита – 19017 грн., за простроченим тілом кредита – 12954,41 грн., пеня за прострочення зобов’язання – 15451,69 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 800 грн., штраф ( фіксована частина) – 500 грн., штраф ( процентна складова) – 2411,16 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов'язання відповідно до умов підписаного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало в повному обсязі, а саме наддало відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених вищезгаданим договором.

Відповідач в порушення вищевказаних пунктів «Умов та правил надання банківських послуг» належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Розрахунок позивача є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, відповідачем такий розрахунок не оспорений та не наданий суду інший розрахунок.

Відповідно ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на загальну суму (15451,69 + 800) 16251 грн. 69 коп. з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

як вбачається з наданих документів відповідач є учасником бойових дій.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 роз’яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Так як відповідач є учасником бойових дій та в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, сума судового збору сплачена позивачем при пред’явленні зустрічного позову підлягає компенсації за рахунок держави. Отже, враховуючи часткове задоволення позову судовий збір становить 1306 грн. 28 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість в розмірі 34882 грн. 57 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредита – 19017 грн., за простроченим тілом кредита – 12954,41 грн., штраф ( фіксована частина) – 500 грн., штраф ( процентна складова) – 2411,16 грн.

Компенсувати за рахунок держави Акціонерному товариству Комерційний банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 1306 грн. 28 коп., сплачений згідно платіжного доручення №prom8bckzu від 28.02.2019 року

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 07.05.2019 року.

Суддя Н.В.Требух