Ухвала суду № 81583356, 08.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4236/16-ц

Категорія 18

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 квітня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Регіональний сервісний центр в м. Києві МВС України, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, визнання правочину нікчемним та визнання майна спадковим, -

В С Т А Н О В И В :

Співпозивачі звернулися до суду із вищезазначеним позовом.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 12.11.2018 р. матеріали вищевказаної позовної заяви передані для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.11.2018 р. було призначено цивільну справу до судового розгляду.

04.02.2019 р. співпозивачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, судові повістки повернулись до суду з позначками: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 11-14, Т. 2). При цьому, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали. Судове засідання, з огляду на першу неявку співпозивачів, було відкладено на 08.04.2019 року на 12 годину 00 хвилин.

Так, судові повістки на вказану дату повернулись до суду з позначками: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 51-54, Т. 2). При цьому, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Натомість, сторона співпозивачів також є учасниками розгляду цивільної справи, що розглядається Подільським районним судом м. Києва під головуванням судді Ларіонової Н.М., та їм достеменно відомо про розгляд даної справи. Представник відповідача ОСОБА_3 подала суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі та участі відповідача ОСОБА_3

Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, викладене свідчить про зловживання правами та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача або його представника суперечило б наданим ЦПК України правам позивача, який має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обовязки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

При цьому, діюче цивільне процесуальне законодавство не пов'язує обов'язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача в судове засідання, яке в даному випадку до уваги судом було взято та встановлено, що належними і допустимими доказами не обґрунтована неявка позивача та її представника.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Ухвалою ВССУ від 31.08.2015 р. в справі № 6-24063ск15 було зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст.169, п. 3 ч. 1 ст.207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з'явилась до суду, що є підставою для залишення її позовної заяви без розгляду. Це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.

Факт того, що стороні позивачу відомо, про наявність цивільної справи за їх позовом у суді підтверджується тим, що, як раніше згадувалось, сторона співпозивачів також є учасниками розгляду цивільної справи, що розглядається Подільським районним судом м. Києва під головуванням судді Ларіонової Н.М., зал судових засідань якої знаходиться за одною адресою зі слуханням даної справи: м. Київ, вул. Волоська, 6/14б.

Отже, обставини неявки у судові засідання співпозивачів, яким було відомо про наявність цивільної справи за їх позовом в суді, неодноразові виклики їх в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час, вже майже три роки (у провадженні головуючого півроку), не може бути вирішена по суті.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Регіональний сервісний центр в м. Києві МВС України, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, визнання правочину нікчемним та визнання майна спадковим - залишити без розгляду;

Роз'яснити співпозивачам, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом;

Копію ухвали надіслати учасникам справи;

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Гребенюк