Ухвала суду № 81582662, 06.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1605/19

Провадження № 1-кс/752/3629/19

У Х В А Л А

06.05.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Петрова Є.В., розглянувши клопотання адвоката Грицишина Костянтина Петровича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018100000001198 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

адвокат Грицишин Костянтин Петрович звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах ОСОБА_2 з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018100000001198 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, а саме: з майна, яке було вилучене 23.01.2019 у ОСОБА_2 під час особистого обшуку, зокрема: з мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4, накладеного відповідно до ухвали Голосіївського районого суду м. Києва від 28.01.2019 у кримінальному провадженні № 42018100000001198, та зобов'язання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві Тищенко І.В., прокурора відділу прокуратури м. Києва Гончаренка А.О. або інших слідчих чи прокурорів, яким доручено проведення досудового розслідування чи здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні повернути вилучене 23.01.2019 у ОСОБА_2 під час особистого обшуку майно, а саме: мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_3.

Клопотання обґрунтовано тим, що 28.01.2019 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. (справа №752/1605/19, провадження №і-кс/752/1218/19) на мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4, які вилучені 23.01.2019 під нас особистого обшуку у ОСОБА_2, накладено арешт.

Підставно для накладення арешту стало клопотання СУ ГУНИ у м, Києві Тищенко І.В., внесене у кримінальному провадженні №42018100000001198.

23.01.2019 у вказаному кримінальному провадженні затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України і під час особистого обшуку у нього вилучені документи, імітаційні грошові кошти та два мобільних телефони. Також, у клопотанні слідчий зазначив, що 23.01.2019 вказані мобільні телефони визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження, оскільки вони "'мають значення речових доказів» в розумінні ст. 98 КПК України, а саме являються об'єктами, які могли зберегти сліди злочину, можуть містити інші відомості та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Заявник зазначає, що арешт на мобільні телефони накладено необгрунтовано, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про визнання телефонів речовим доказом, а також протокол огляду, в якому б зазначалось, яку інформацію містять зазначені телефони, що відносить їх до речових доказів.

Адвокат Грицишин К.П. в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не доведено на час вирішення питання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, а також в подальшому, що мобільні телефони містять ознаки речових доказів. Натомість, відповідно до протоколу негласних слідчих дій щодо зняття інформації з каналу зв»язку, мобільного телефону НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_2, інформація, що становить оперативний інтерес, не отримана. В зв»язку з необгрунтованістю накладеного арешту заявник просить його скасувати.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з»явились, матеріали кримінального провадження надані не були, однак, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, оскільки вони були повідомлені належним чином про місце і час розгляду клопотання.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження № №42018100000001198 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

28.01.2019 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. (справа №752/1605/19, провадження №і-кс/752/1218/19) на мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4, які вилучені 23.01.2019 під нас особистого обшуку у ОСОБА_2, накладено арешт.

Підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді є збереження майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні.

В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При накладенні арешту на вилучені у ОСОБА_2 мобільні телефони слідчий суддя посилається на те, що вони є речовими доказами у справі.

Однак, в ході розгляду клопотання про скасування арешту з майна стороною захисту наданий протокол проведення негласних слідчих дій від 19.03.2019 р. щодо зняття інформації з каналу зв»язку, мобільного телефону НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_2, інформація, що становить оперативний інтерес, не отримана.

Органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження того, що телефони ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4, які вилучені 23.01.2019 під нас особистого обшуку у ОСОБА_2, містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення і мають ознаки речових доказів.

Наявність постанови про визнання об»єктів речовими доказами сама по соіб не може свідчити про те, що вилучені мобільні телефони, а не інформація знята з каналів зв»язку, містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, є доказом вчинення злочину.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість накладеного арешту відповідно до ухвали слідчого судді від 28.01.2019 р., в зв»язку з чим клопотання адвоката Грицишина К.П. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання адвоката Грицишина Костянтина Петровича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018100000001198 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт з майна, яке було вилучене 23.01.2019 у ОСОБА_2 під час особистого обшуку, зокрема: з мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4, накладеного відповідно до ухвали Голосіївського районого суду м. Києва від 28.01.2019 у кримінальному провадженні № 42018100000001198.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві Тищенко І.В., прокурора відділу прокуратури м. Києва Гончаренка А.О. або інших слідчих чи прокурорів, яким доручено проведення досудового розслідування чи здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні повернути вилучене 23.01.2019 у ОСОБА_2 під час особистого обшуку майно, а саме: мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_5 та мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя