Постанова № 81582552, 07.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

Постанова

Іменем України

07 травня 2019 року

м. Черкаси

справа № 712/1943/19

провадження № 22-ц/793/595/19

категорія: на ухвалу

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради;

Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про встановлення належності правовстановлюючих документів, у складі: головуючого судді Мельник І.О.

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про встановлення належності правовстановлюючих документів.

Просив суд встановити належність правовстановлюючих архівних документів позивача у яких запис по-батькові не збігається з дійсним анкетним записом у паспорті позивача, що перешкоджає визначенню повного пенсійного стажу позивача.

Крім того, просив встановити, що прізвище, ім'я та по-батькові позивача по національному паспорту України, НОМЕР_2 виданий Соснівським РВ УМВС України у Черкаській області 09 січня 2001 року, ІПН НОМЕР_1, тобто ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який значиться в архівних довідках, що видав Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради, є однією і тією самою особою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2019 року відмовлено у відкритті позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про встановлення належності правовстановлюючих документів.

Роз'яснено позивачу його право на звернення до суду із відповідним позовом в порядку окремого провадження.

Ухвала мотивована тим, що викладенні в позові обставини, на які посилається позивач, не мають суті спору як такого, а відтак вищевказана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження. А тому, суд відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, якою визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2019 року скасувати та прийняте нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважає, що даний позов відноситься до категорії правовідносин, які є справами окремого провадження, передбаченеими розділом ІV главою 1 п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, якою встановлюються факти, що мають юридичне значення.

Крім того, суд не звернув увагу на п.6 ст. 315 та ч.4 ст. 315 ЦПК України, де зазначено, що у випадку, якщо із факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (у даному випадку про право на пенсійне забезпечення) то такий спір розглядається за правилами позовного провадження передбаченим розділом ІІІ гл. 1-3 ст.ст. 174-188 ЦПК України.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Апеляційним судом Черкаської області відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 18 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про її розгляд але без виклику сторін в судове засідання.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при постановлені ухвали про відмову у відкритті провадження помилково застосував положення п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Оскільки п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, ч. 5 ст. 186 ЦПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про встановлення належності правовстановлюючих документів скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2019 року.