Рішення № 81581718, 16.04.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5182/16-ц

Номер провадження 2/570/805/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

14.11.2016 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між сторонами був укладений кредитний договір. Позичальнику були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак відповідач не виконував покладені на нього зобов’язання. Тому позивач звернувся до суду, просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача наявну заборгованість та судові витрати.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24.01.2017 в порядку заочного розгляду було частково задоволено позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 76 893 грн. 47 коп. – заборгованість за правочином № б/н від 24.06.2010 року; та 1378 грн. – судові витрати (сплата судового збору), а всього 78 268 (сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 47 коп. В задоволенні решти заявлених позовних вимог – відмовлено.

21.12.2018 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення. В обґрунтування даної заяви зазначав, що 24 січня 2017 року Рівненським районним судом Рівненської області було ухвалено заочне рішення у даній справі. З зазначеним рішенням ОСОБА_2 категорично не згідний і вважає, що воно підлягає скасуванню.Зазначає, що він не з’явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин. Додатково пояснив, що 24 червня 2010 року між ним та позивачем по справі було укладено договір №б/н, відповідно до якого ним було отримано кредит в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Термін дій картки становив два роки. В червні 2012 року він погасив всю заборгованість за даним кредитним договором, закрив рахунок та здав карточку працівникам банку. Таким чином у нього відсутні будь-які зобов’язання перед позивачем. Окрім цього, звертає увагу суду, що позивач пропустив строк звернення до суду (позовну давність) і просить застосувати строки позовної давності.

Представником позивача було подано відзив на заяву про перегляд заочного рішення. Покликаючись на положення ст. 288 ЦПК України зазначають, що для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального права. Позивач вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час розгляду справи та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи документів щодо розгляду справи по суті.Стосовно строку дії договору та кредитної картки зазначає, що даний кредитний продукт має певні особливості і відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загальноприйнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіжвизначеним чітко в грошових одиниця. Але відповідно до даного договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці.Зазначає, що дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки був до останнього дня 08.2016 року. Позивач же звернувся до суду з позовом 10.11.2016 року - до спливу строку позовної давності.У зв’язку з цим зазначає що обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності. Строк позовної давності позивачем не було пропущено.Зазначає, що підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.02.2019 на підставі заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було скасовано заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.01.2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем було подано пояснення. Зазначає, що в червні 2012 року він погасив всю заборгованість за даним кредитним договором, закрив рахунок та здав карточку працівникам банку. Довідку про відсутність заборгованості працівник банку надавати відмовився, пояснивши, що це не передбачено, натомість через термінал було показано, що заборгованість відсутня. Таким чином у відповідача відсутні будь-які зобов’язання перед позивачем. Починаючи з 2012 року він карткою некористувався. Жодних платежів карткою не здійснював, коштів з неї не знімав, оскільки картка у нього була фізично відсутня. Жодного разу з банку до нього не телефонували, ніяким іншим чином не повідомляли про наявність боргу починаючи з дня отримання картки (тобто з 2010 року).Про наявність заборгованості стало відомо, коли було арештовано рахунок у іншому банку, і тоді звернувся до виконавчої служби та дізнався про наявність заочного рішення про стягнення заборгованості. Крім того відповідач зазначає, що позивач надав суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якій навів нові підстави для задоволення позову, що є недопустимим. Позивач зазначив, що відповідач отримував у банку чотири картки (така інформація взагалі відсутня у позові) та надав суду інші розрахунки, які не збігаються із тими, що були додані до позовної заяви. В розрахунках зазначено що відповідач, начебто, сплачував за комунальні платежі у м. Дніпро, і в той же час здійснював покупки у супермаркеті в м. Рівне. Натомість, відповідач навіть ніколи не був у м. Дніпро. Крім того, в розрахунках зазначено, що відповідач переводив кредитні кошти з однієї картки на іншу, які приєднані до одного рахунку, на що відповідач категорично заперечує. Додане до відзиву фото відповідача з карткою, як зазначив ОСОБА_2, взагалі нічого не доводить, оскільки на фото не видно дати, не видно ні номера, ні терміну дії картки. Взагалі не видно яка це картка, якого банку. За наведено вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Представник позивача не з’явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач не з’явився в судове засідання. Відповідно до поданої заяви просить у задоволенні позову відмовити повністю, просить справу розглядати без його участі а також без участі його представника.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін, які не з’явилися. Суд вважає, що по справі є можливість ухвалити судове рішення на підставі наявних доказів. Заслуховувати особисті пояснення сторін чи учасників справи немає потреби.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного договору № б/н від 24.06.2010 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Термін дій картки становив два роки. В червні 2012 року, як зазначив відповідач, він погасив всю заборгованість за даним кредитним договором, закрив рахунок та здав карточку працівникам банку.

Починаючи з 2012 року відповідач, як він сам зазначає, карткою некористувався. Жодних платежів карткою не здійснював, коштів з неї не знімав, оскільки картка фізично була у нього відсутня. Починаючи з дня отримання картки (тобто з 2010 року) до нього жодного разу не телефонували представники банку з повідомленнями про наявну заборгованість.

Зазначена обставина не була спростована представником позивача: не було надано доказів того, що ОСОБА_2 повідомлялось про наявність заборгованості за кредитним договором, а також документів, що б підтверджували, що Відповідач продовжував користуватись картковим рахунком після 2012 року, проти чого що категорично заперечує відповідач.

Як слідує з листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.02.2019 №30.1.0.0/2-20161110/1111 ОСОБА_2 згідно кредитного договору № б/н від 24.06.2010 року отримав чотири картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Тобто, хоча дія картки закінчилась у серпні 2012 року однак, оскільки в силу п.2.1.1.8.4 Умов та правил надання Банківських послуг (далі – Умови) відповідач не подав до банку письмової заяви про закриття карткового рахунку, то дії картки була пролонгована на 12-місячний термін.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позову та застосування строків позовної давності суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч.1 та 5 ст.261 ЦК). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до пп.3.1.1, 5.4 розд. ІІ Умов строк дії картки вказано на лицевій стороні (місяць і рік), і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці.

Аналізуючи умови договору та зміст правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Так, у справі №6-9172св13 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду про задоволення позову й залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, на підставі стст.256, 257 та 267 ЦК дійшов висновку про те, що кредитор звернувся до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, який суд обчислив з моменту закінчення дії платіжної картки до моменту пред’явлення позову, оскільки після закінчення строку дії платіжної картки боржник не продовжував нею користуватися та не отримував нової картки.

Аналогічних по суті висновків дійшов суд, постановляючи ухвали у справах №6-21792св11, №6-11437св12 та №6-49860св12.

Таким чином, суд приходить висновку, що у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до умов договору, укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем, кінцевий термін виконання кредитного зобов’язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки визначений у 2 роки.

Тому, автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов’язання, отже, продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов’язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

До суду позивачі звернулися з пропуском строків позовної давності.

Окрім того, суд додатково зауважує, що представник банку після скасування заочного судового рішення від 24.01.2017 року надав суду розрахунки заборгованості, які відрізняються від тих, які були надані суду разом з позовом 14.11.2016 року.

В наданих розрахунках зазначено що відповідач, начебто, сплачував за комунальні платежі у м. Дніпро, і в той же час здійснював покупки у супермаркеті в м. Рівне.

На доданому до відзиву фотознімку відповідача з карткою неможливо розрізнити ні номер картки, ні термін її дії, та не можливо зробити висновок про те, що відповідач дійсно оформив нову картку після 2012 року.

Якщо так, як про це зазначає представник позивача то, принаймі, має бути ще три фотознімки відповідача з іншими картками банку, адже представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає про отримання відповідачем чотирьох карток.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про застосування строків позовної давності з відповідними наслідками (ч.4 ст. 267 ЦК України). А тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, р/р 29092829003111, МФО 305299 )

Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

Суддя Красовський О.О.

Повний текст судового рішення складено 21.04.2019 р.