Рішення № 81581244, 25.04.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1163/17

Провадження №2/548/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,

за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватного Акціонерного Товариства " Страхова група"ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20.11.2016 року під час дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний йому автомобіль RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1 з вини ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС».

Позивач вказує, що ПАТ «Страхова група «ТАС» відшкодувала йому грошову суму в розмірі 83 452, 55 грн., але 11 855 грн. 60 коп. залишаються не відшкодованими в зв»язку з чим ця сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3 Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача 30 000 гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 4 486 грн. 40 коп. понесені ним судові витрати на правову допомогу та 1280 грн. 00 коп судовий збір за подання позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 18.08.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 31.10.2017 року витребувано : 1) у позивача ОСОБА_2 будь які докази, які підтверджують, що рульову рейку, яку ним замінено було пошкоджно саме внаслідок ДТП, що сталося 20.11.2016 року за участю відповідача ОСОБА_3В; та будь-які докази, які підтверджують повідомлення відповідача про огляд «прихованих пошкоджень» автомобіля позивача; 2) у третьої особи приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" - (03062, м. Київ, Святошинський район Проспект Перемоги, буд. 65) документи, які стосуються калькуляції (визначення) суми виплати страхового відшкодування позивачу ОСОБА_2.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 19.01.2018 року постановлено дану цивільну справу,- розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 31.10.2017 року витребувано : від Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" належним чином засвідчену (у відповідності до вимоги ст.95 ЦПК України) копію всіх матеріалів страхової справи, щодо дорожньотранспортної пригоди, яка мала місце 20.11.2016 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у тому числі виготовлені в паперовому та електронному вигляді оригінальні фото огляду транспортного засобу автомобіля НОМЕР_2.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 05.02.2018 року не прийнято до розгляду та повернуто позивачу ОСОБА_2 його заяву про збільшення позовних вимог від 19.12.2017 року, підготовче провадження у даній справі,- закрито і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представниквідповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково та прохав відмовити в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди. А при відшкодуванні завданої моральної шкоди просив суд врахувати тяжкий фінансовий стан відповідача..

У судове засідання представниктретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватного Акціонерного Товариства " Страхова група"ТАС" не з»явився подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд заслухавши показання позивача та представника відповідача, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з»ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА 824894.

20.11.2016 року з вини гр. ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода у якій було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 06.12.2016 року справа №548/1864/16-п, яка набрала законної сили 17.12.2016 року.

Оскільки, вищевказана постанова відносно ОСОБА_3 набрала законної сили, то суд приходить до висновку про те, що позивач звільненийвід доказування обставин події, що стала приводом для звернення до суду з цим позовом відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як володільця та користувача джерела підвищеної небезпеки «GREAT WALL DEER», д.н.з. НОМЕР_3, була застрахована в страховій компанії ПАТ «Страхова група «ТАС» на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі страхового ОСОБА_4 №АЕ/8630562 від 16.05.2016 року, за яким він вчасно повідомив свою страхову компанію про настання страхового випадку в передбаченні законом строки.

ОСОБА_2звернувся до страхової компанії ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою щодо виплати страхового відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду.

Згідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №177 від 26.12.2016 року, з яким погодилась і страхова компанія, - вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1., складає 93 039, 86 грн.

Страхова компанія відшкодувала ОСОБА_2грошову суму в розмірі 83 452, 55 грн., що підтверджується довідкою з ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2017 року, тобто без врахування ПДВ.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні за проведення автотоварознавчого дослідження від 26.12.2016 року ОСОБА_2було сплачено судовому експерту ОСОБА_5 суму в 1200,00 грн. 00 коп. 27.12.2016 року, що підтверджується квитанцією №NOMK552465 АТ «ОСОБА_6 Аваль» та банківський збір за сплату в розмірі 40 грн., що також підтверджується відповідною квитанцією. Також ОСОБА_2за транспортування (евакуацію) свого автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди (м. Кобеляки) до місця проживання (м. Горішні Плавні було сплачено суму в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 20.11.2016 року та розрахунковою квитанцією від 20.11.2016 року та копією витягу з Реєстру платників єдиного податку та виписки з ЄДР на ФОП ОСОБА_7. Крім того, ОСОБА_2було сплачено за транспортування (евакуацію) з м. Комсомольска до м. Кременчука (до місця проведення експертизи та ремонту) суму в розмірі 700,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 25.11.2016 року та розрахунковою квитанцією від 25.11.2016 року та копією витягу з Реєстру платників єдиного податку та виписки з ЄДР на ФОП ОСОБА_7.

Також страховим полісом №АЕ/8630562 від 01.07.2016 року, яким застрахована цивільно-правова відповідальність громадянина ОСОБА_3 в ПАТ «Страхова група «ТАС», передбачено франшизу в розмірі 950 (дев’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до Акту огляду транспортного засобу від 25.11.2016 року, складеного приватним підприємцем ОСОБА_4, який здійснював ремонт автомобіля ОСОБА_2, встановлено, що виявлення прихованих дефектів, спричинених ДТП, можливо за умов більш детальної розборки автомобіля та при початку його експлуатації. Аналогічно вказано у акті прийому-передачі автотранспортного засобу МКП «Фахівець» від 25.11.2016 року. В ході експлуатації було виявлено скриті дефекти внаслідок аварії, що мала місце 20.11.2016 року, які проявилися під час експлуатації автомобіля. Зокрема в ході проходження перевірки автомобіля від 18.05.2017 року на ТОВ «Соллі плюс. Кременчук», було виявлено,необхідність заміни рульової рейки внаслідок деформації після ДТП. 22.05.2017 року ПП «ОСОБА_8Р.» було проведено діагностику автомобіля та підтверджено необхідність ремонту рульової рейки, за що сплачено кошти в сумі 129 грн. 60 коп., що підтверджено актом виконаних робіт №НЗ-0001044 від 22.05.2017 року. В подальшому ОСОБА_2придбано рульову рейку з комплектуючими в фірми «ПІК» за 6 077 грн. (шість тисяч сімдесят сім) грн. 00 коп.. що підтверджується накладною від 15.06.2017 року та довідкою з ПАТ КБ «ПриватБанк» про перевід коштів у вказаній сумі від 07.06.2017 року. Вищезазначену рейку позивачу було доставлено через ТОВ «Нова Пошта», за що мною було сплачено суму в 125 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 09.06.2017 року. В подальшому проведено заміну рульової рейки, її діагностику та проведено регулювання розвалу-сходження за що сплачено кошти в сумі 1134 грн. 00 коп., що також підтверджується актом виконаних робіт №НЗ-0001126 від 11.06.2017 року.

Таким чином на думку позивача загальна сума матеріального збитку становить 11 855 грн. 60 коп. : (1500+1200+40+700+950+129, 60+125+6077+1134 = 11 855, 60).

Дана сума підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише сума франшизи в сумі 950, 00 грн. та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1200, 00 грн., а разом 2 150, 00 грн.

В той же час наступні витрати 40,00 грн. банківського збору за сплату вартості експертизи, в розмірі 40 грн., 700,00 грн. за транспортування автомобіля для проведення експертизи, 129,60 грн. за діагностику рульової рейки та 125 грн. за пересилку «Новою поштою» рульової рейки - не підлягають задоволенню, оскільки не можуть бути віднесені до реальних збитків, а понесені позивачем за його власним розсудом.

Крім того не підягають стягненню і 1 500, 00 грн. пов»язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки згідно численних відповідей на запит суду та розрахунку суми страхового відшкодування 1 500, 00 грн. пов»язані з евакуацією включені до страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, ОСОБА_9 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позовні вимоги у цій справі заявлені до завдавача шкоди, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності зі страховиком, який обчислив суму страхового відшкодування у розмірі 83 871, 91 грн., а відповідальність відповідача застрахована на суму 100 000, 00 грн. (ліміт відповідальності страховика) різниця яких більша за 7 211, 00 грн. з яких 6 077, 00 грн. - вартість рульової рейки та 1134, 00 грн. - вартість заміни рульової рейки, її діагностику та проведення регулювання розвалу-сходження.

Тому твердження позивача про те, що вищевказана шкода, в сумі 7 211, 00 грн. розмір якої не перевищує ліміту відповідальності страховика (100 000, 00 грн.), має бути відшкодована заподіювачем, є неправильним.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що з вищевказаними витратами позивач до страховика не звертався.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони також знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої…, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Так, у судовому засіданні встановлено, що діями відповідача було порушено законні права позивача, що призвело до необхідності звернення останнього за їх захистом до суду.

Для захисту порушених законних прав у суді позивач докладав додаткових зусиль, що призвело до змін способу його життя.

Відповідно до роз' яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, задана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тому суд вважає, що відповідач повинен нести відповідальність перед позивачем за заподіяну останній моральну шкоду.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд виходить із характеру заподіяної позивачу шкоди, глибини душевних страждань позивача, які виразилися в переживаннях за неможливості користуватися тривалий час, автомобілем, користування тривалий час громадським транспортом, витратою часу на звернення до адвоката, що негативно відбились на його настрої та відношенню до роботи, постійними думками про ремонт автомобіля, а також тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках позивача та той факт, що він протягом тривалого часу змушений був застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, пов’язаного з відновленням транспорту, вирішення своїх життєво побутових питань і родини без автомобіля.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відшкодуванню підлягає 8 000 гривень за завдану моральну шкоду. До такого висновку суд прийшов враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та враховуючи вимоги закону щодо розумності, виваженості тасправедливості та глибину перенесених моральних страждань позивачем.

Щодо вимоги позивача у стягненні з відповідача на його користь понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 486, 40 грн. суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні на підставі наступного.

В додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18 зроблено наступні правові висновки:

«(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.»

Враховуючи, що в тексті договору про надання правничої допомоги №1 ц/с укладеного між адвокатом ОСОБА_10 та позивачем відсутні порядок обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд вважає за необхідне в відмовити задоволенні стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 309, 33 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268,354,355 ЦПК України, 16, 391, 319, 406 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватного Акціонерного Товариства " Страхова група"ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 2 150 (дві тисячі сто п'ятдесят п’ять) грн. 00 коп. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Відмовити у стягненні з відповідача ОСОБА_3, на користь позивача ОСОБА_2, понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 486 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість гривень) грн. 40 коп.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_3, на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір за подання позову в розмірі 309 грн. 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, мешканець АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1, юридична адреса: м.Хорол Полтавської області, вул. 1 Травня, буд. 8"Б" оф.1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне Акціонерне Товариство "Страхова група"ТАС" юридична адреса: м.Київ, пр.Перемоги, 65.

Повний текст судового рішення складено 06.05.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна