Вирок № 81580875, 07.05.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
07.05.2019
Номер справи
540/240/19
Номер документу
81580875
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/240/19

Номер провадження 1-кп/540/95/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Детюка М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12019170250000073 від 19.03.2019 р. стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не депутата, військовозобов’язаного, не одруженого, раніше судимого:

1.27.11.2003 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

2.16.01.2006 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Машівського районного суду від 27.11.2003 року за яким було засуджено до 3 років позбавлення волі на та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, остаточно вважати засудженим до 5 років позбавлення волі.

?Перегляд вироку: 19.04.2006 року апеляційний суд Полтавської області встановив: вирок відмінити, а справу направити на додаткове розслідування.

?01.12.2006 року засуджений Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Машівського р/с від 27.11.2003 року за яким було засуджено до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки – Остаточно вважати засудженим до 5 років 6 місяців позбавлення волі

?Перегляд вироку: 21.03.2007 року апеляційний суд Полтавської області встановив вирок відмінити, справу направити на новий розгляд.

?27.06.2007 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Машівського р/с від 27.11.2003 року за яким було засуджено до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки – Остаточно вважати засудженим до 5 років позбавлення волі

?Перегляд вироку: 07.11.2007 року апеляційний суд Полтавської області встановив: ч. 3 ст. 186 КК України перекваліфікувати на ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України вважати засудженим до 4 років позбавлення волі.

?07.10.2008 року Верховним судом України за ст. 69, ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. За ст. 71 КК України приєднати 1 рік позбавлення волі. Остаточно вважати засудженим до 3 років позбавлення волі. – Звільнений 28.10.2008 року по відбуттю строку відбування покарання.

3.16.05.2011 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309, КК України до 300 годин громадських робіт. (судимість погашена).

4.10.10.2012 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 164, КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. (судимість погашена).

5.15.11.2013 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі. Звільнений 12.03.2015 року по відбуттю строку відбування покарання. (судимість погашена),

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

згідно з обвинувальним актом від 25.03.2019 року, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого 2019 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, перебував на вул. Козацькій в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області. У цей час, проходячи повз домогосподарства № 3, по вул. Кошового в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області, у ОСОБА_1 виник прямий корисливий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, з корисливою метою, діючи повторно, ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей житлового будинку, що на території вказаного домогосподарства, та за рахунок власної фізичної сили та металевого прута, який він знайшов на території домогосподарства, вирвав металевий прибоєць, на якому кріпився навісний замок, та таким чином проник до житлового будинку. З приміщення будинку ОСОБА_1 таємно викрав велосипед «Україна», який знаходився на горищі та водяний глибинний насос «Родник», який знаходився в коридорі, належні ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_1 вийшов із житлового будинку та підійшов до сарайного приміщення та за рахунок власної фізичної сили та металевого прута, який він знайшов на території домогосподарства, вирвав металевий прибоєць, на якому кріпився навісний замок та таким чином проник до приміщення сараю. У приміщенні сараю ОСОБА_1 викрав деревообробний станок «УБДС – 1», який належить ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_1, за рахунок власної фізичної сили склав викрадений деревообробний станок «УБДС – 1» та водяний глибинний насос «Родник» на викрадений велосипед «Україна» і зник з місця події.

Згідно висновку експерта № 39/19 від 20.03.2019 року вартість деревообробного станка «УБДС – 1» бувшого у використанні становить 1500 грн., вартість водяного глибинного насосу «Родник» бувшого у використанні становить 287 грн., вартість велосипеду «Україна» бувшого у використанні становить 1284 грн.

Таким чином ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 3071 грн.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення.

25 березня 2019 року між начальником Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_3 та за участі захисника ОСОБА_2, укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений зобов’язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі повідомленої підозри в судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження, у зв’язуванні усіх обставин вчиненого правопорушення, виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушенню.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

За таких обставин, враховуючи вчинення підозрюваним тяжкого злочину, сторони погодили покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України і звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 класифікуються, як тяжкий.

При цьому судом установлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення та погоджується на призначення узгодженого покарання.

У судовому засіданні обвинувачений зазначив, що фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності та він повністю визнає винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і просить суд затвердити угоду.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та не заперечує проти затвердження угоди, при цьому пояснив, що викрадене майно йому повернуте.

Прокурор та захисник вважали, що угода може бути затверджена судом, порушень при її укладенні не допущено.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, держави та потерпілого, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості, а відтак суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді позбавленні волі на визначений сторонами строк зі встановленням іспитового строку.

Разом з тим, оскільки питання визначення тривалості іспитового строку та обов’язків передбачених ст. 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_1 тривалість іспитового строку на 1 рік, але з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов’язки забезпечать належну його поведінку.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази у справі: деревообробний станок «УБДС – 1», водяний глибинний насос «Родник», велосипед «Україна», які передані потерпілому ОСОБА_3 під зберігальну розписку, слід залишити останньому, як власнику.

Судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2019 року між начальником Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника ОСОБА_2

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов’язати ОСОБА_1 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: деревообробний станок «УБДС – 1», водяний глибинний насос «Родник», велосипед «Україна» - залишити потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя С. М. Косик

Попередній документ : 81580865
Наступний документ : 81580904