Ухвала суду № 81580410, 23.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/9896/18

Провадження 2/524/918/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді – Андрієць Д.Д., за участю секретаря – Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1В./попереднє прізвище – ОСОБА_2/ про стягнення заборгованості.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач заявив клопотання про:

-Витребування у позивача:

oОригіналу кредитного договору №140818-091618 від 18.08.2014, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2;

oОригіналу завіреної копії паспорту та коду особисто ОСОБА_2;

oПисьмових доказів, відповідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та звітність» та чинного законодавства станом на 18.08.2014- на підтвердження передачі коштів та факту отримання коштів відповідачем;

oБанківських виписок з рахунку, вказаному в п.3.7 кредитного договору №140818-091618 від 18.08.2014 про сплату відповідачем 520 грн та докази того, що така сума внесена відповідачем особисто;

-Виклик свідків – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;

-Розгляд справи в порядку загального позовного провадження;

Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст..274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В ч.ч.1, 2, 7 ст.277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Тобто, системний аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що справи, передбачені ч.1 ст.274 ЦПК України розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на день подання позову – 29.11.2018 сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило – 176200 грн(1762 грн*100)

Ціна позову, визначена позивачем становить 65609,62 грн, що становить менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи те, що дійсна справа є малозначною відповідно до закону, суд приходить до висновку про те, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

В ст.ст.90, 91 ЦПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Своє клопотання про виклик свідків відповідач мотивував тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зможуть підтвердити те, що 18.04.2014 відповідач не перебувала в м.Запоріжжя. Враховуючи предмет позову, суд вважає, що обставини, які відповідач планує обґрунтувати показаннями свідків, не мають не мають значення для вирішення даної справи, а тому відмовляє в задоволенні клопотання. Клопотання про допит ОСОБА_5, як свідка не містить обґрунтувань обставин, які може підтвердити вказаний свідок і тому, також не підлягає задоволенню.

В ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, суд відзначає, що заявляючи клопотання про витребування доказів, відповідач жодним чином не мотивував обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, а також не навів вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно та причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, клопотання відповідача про витребування доказів також не підлягає задоволенню.

Однак, з метою встановлення фактичних обставин справи та приймаючи до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд вважає за можливе витребувати від позивача для огляду в судовому засідання оригінал кредитного договору з додатками, а також належним чином завірені копії документів, які підтверджували внесення відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 19, 84, 90, 91, 258-261, 274, 277 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про виклик свідків, розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів – залишити без задоволення.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» для огляду в судовому засідання оригінал кредитного договору з додатками, а також належним чином завірені копії документів, які підтверджували внесення відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості.

Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Д.Андрієць