Вирок № 81578859, 07.05.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/238/19

Провадження № 1-кп/280/213/19

ВИРОК

Іменем України

07 травня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ганнущенко Г.М.,

прокурора Закірова Р.К.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12019060190000051 на підставі угоди про примирення від 26.02.2019 та обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, утриманців не має, не працює, депутатом та інвалідом не є, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2019 року близько 23-00 години біля будинку №89 по вулиці Київській в м. Коростишеві Житомирської області між ОСОБА_2 та раніше йому знайомим ОСОБА_1 на ґрунті неприязних відносин відбувся словесний конфлікт.

Під час даного конфлікту у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 наніс один удав лівою рукою зігнутою в кулак в область правої сторони голови ОСОБА_1, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі, перелому правої гілки нижньої щелепи в області кута, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров’я.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст.122 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиросердно розкаявся.

26 лютого 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення відповідно до змісту якої, останній свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував завданий ним збиток, вибачився перед потерпілим.

При цьому сторони угоди погоджують призначення ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України покарання у виді обмеження волі строком на один рік, із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення судом під час судового засідання з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє:

- що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

- характер кожного обвинувачення;

- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення судом під час судового засідання з'ясовано у потерпілого ОСОБА_1, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Після роз'яснення потерпілого його прав та наслідків укладення угоди про примирення, потерпілий ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду про примирення, укладену 26.02.2019 між ним та обвинуваченими ОСОБА_3

Після роз'яснення обвинуваченому його прав та наслідків укладення угоди про примирення, ОСОБА_2 просив суд затвердити угоду про примирення, укладену 26.02.2019 між ним та потерпілим ОСОБА_4

Прокурор вважає, що угода про примирення, укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, підлягає затвердженню.

У результаті вивчення документів досудового розслідування та опитування сторін суд приходить до висновку, що угода про примирення, укладена 26.02.2019 між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки:

- умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України, як умисні дії, які виразились у спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження,що спричинило тривалий розлад здоров’я;

- умови угоди відповідають інтересам суспільства;

- умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися;

- відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення, відповідає положенням статті 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах встановлених санкцією частини першої статті 122 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, особу винного: ОСОБА_2 неодружений, утриманців не має, не працює, не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом’якшують покарання (щире каяття).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65,75-76 КК України, ст. ст.314-316, 373-376, 394-395, 472-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 лютого 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов’язати його періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, потерпілому та обвинуваченому.

Суддя І. В. Щербаченко