Рішення № 81578641, 17.04.2019, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/694/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу № 275/694/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.01.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав йому кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Свої зобов'язання з передачі грошових коштів банк виконав.

В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 02 липня 2018 року заборгованість відповідача перед банком складає 59252,49 грн., з яких: тіло кредиту - 15325,72 грн., відсотки за користування кредитом - 16405,93 грн.; пеня - 24223,10 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 2797,74 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 59252,49 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він 24 січня 2014 року в відділенні "Приватбанк" підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої йому надавались послуги по отриманню та погашенню певних коштів. Але будь-яких кредитних договорів між ним та банком не укладалось, а Анкета-заява яка підписана ним не може вважатися договором з наступних підстав.

Так, відповідно до п.3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, ( чинними на час підписання ним Анкети-заяви), банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

Відповідно до Анкети-заяви від 24.01.2014 року, при її підписанні та погодженні ним було висловлено бажання оформити на своє ім'я кредит шляхом проставлення відповідних відміток у заяві.

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015року висловив правову позицію з приводу того, що за ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови та правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника.

Окрім цього, ОСОБА_2 зазначив, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не може вважатись договором в розумінні положень ст. 626 Цивільного кодексу України, оскільки вона не містить відомостей про досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а саме, у заяві відсутні відомості про зобов'язання банку надати грошові кошти (кредит), не зазначено розміру кредиту та умови кредитування, зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти, не вказано вид платіжної картки, суму ліміту кредитування.

Зміст Анкети-заяви зводиться до того, що ним лише було висловлено бажання на отримання кредиту чи кредитної карти, що не може вважатись обопільно досягнутою між ним та АТ КБ «Приватбанк» згодою на укладення кредитного договору на умовах, які викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Він не був ознайомлений з умовами кредитування, та підписував лише анкету-заяву без зазначення у ній суми кредитного ліміту, виду платіжної картки, у зв'язку з чим істотних умов договору досягнуто не було, що слугує підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідач вважає, що між ним та позивачем кредитний договір не укладався.

Відповідач не заперечував , що кошти від АТ КБ "ПриватБанк" він отримував,але як видно з розрахунку заборгованості, він щомісячно вносив кошти на погашення заборгованості, на що вказує графа в розрахунку заборгованості "Сума коштів внесених клієнтом".

Вважає, що позивачем не доведено, що ним укладався кредитний договір з АТ КБ "Приватбанк", а тому умови на яких нараховано йому заборгованість є безпідставними. В задоволені позову просив відмовити.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій вказано, що при укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови. На підставі ч.1 ст.634 ЦК України, підписавши заяву, фізична особа приєднується до запропонованих Банком умов та Правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто з моменту підписання фізичною особою заяви, між банком та клієнтом був укладений договір в порядку ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). Відповідно до даного договору відкрито картковий рахунок, встановлено ліміт на картку, видано картку, а сума мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредиту. Дія договору пролонговується кожні 12 місяців, картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.

Окрім цього, позивач зазначив, що з виписки з карткового рахунку видно, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Посилання відповідача, на те, що йому наданий кредит споживчим є необгрунтовані та безпідставні, оскільки грошові кошти надавались у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку, у той час коли споживчий кредит , це кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві (банком або іншою фінансовою установою) на придбання продукції. Тому просив позовні вимоги задоволити в повному об'ємі.

ОСОБА_2 подав до суду письмове заперечення на обставини, викладенні в відповіді на відзив, та вважає що зазначені у відповіді доводи повинні бути відхилені при розгляді даної справи з наступних підстав.

Він дійсно 24.01.2014 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "ПриватБанку". Втім, при підписанні ним Заяви, він не підписував будь-яких Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, а тому його не було ознайомлено з зазначеними документами. ОСОБА_4 - заяву, він лише мав на меті отримати кредит, а з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку його ознайомлено не було, а тому надані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не були з ним погоджені, отже розрахунки позивача, щодо нарахування заборгованості за кредитом є безпідставними та не ґрунтуються на будь-яких доказах.

Крім того, відповідно до п. 1.1.7.31 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років.

В статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Тому можна зробити висновки про те, що Банк збільшив тривалість загальної позовної давності,який визначений статтею 257 ЦК України і це підтверджує те, що з долученими до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифами банку він не ознайомлений та йому вони невідомі.

Окрім цього зазначив, що відповідно до вимог, викладених в позовній заяві, 24.01.2014 року відповідно до Анкети-заяви ним було отримано на картку кошти в розмірі 8 000 гривень, втім відповідно до Розрахунку наданого банком та позовної заяви тіло кредиту вже становить 15325 гивень, такого бути не може по тій причині, що тіло кредиту становить всього 8 000 гривень, крім того він щомісячно погашав заборгованість за кредитом у розмірі не менше 500 гривень. З наведених в запереченні фактів просив суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач надав суду відповідь на заперечення, в обгрунтування якого вказав, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний із Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заяві про приєднання.

ОСОБА_4 заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № 4149437744350149 (п.п.1.1.1.107 , 2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.76 Умов) яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав відповідач (п. 1.1.1.17 та п. 1.1.1.18 Умов) в Заяві.

Надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 24.01.2014 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. З копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 особистим підписом засвідчив, що " Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку...Я зобов'язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку".

Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено

поточну процентну ставку у розмірі 2,5 % (30,00 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором, також відображається інформація про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком.

Також, вказав, що черговість виконання грошового зобов'язання, при якій основна сума боргу погашається в останню чергу, визначена ст. 534 ЦК України, згідно якої у разі достатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором, зокрема, впершу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; в другу чергу виплачуються проценти і неустойка; в третю чергу сплачується основна сума боргу.

До суду позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з"явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

В суді представник відповідача- Штундюк О.А. позовні вимоги не визнав, дав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов та в відповіді на заперечення на відзив. В задоволенні позову просив відмовити з даних підстав.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24.01.2014 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок

Договір був укладений у формі анкети - заяви ОСОБА_2 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.8).

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_2, останній погодився, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг. Даних про те, що відповідач приєднується до даних Умов і правил не в повному обсязі послуг, які надає банк по даним Умовам та правилам, заява не містить ( а.с.8).

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що крім встановленого кредитного ліміту на картку Банк надає кредит у вигляді відновлювальної і не відновлювальної лінії. Особливістю кредитного ліміту є те, що кредит, який надається банком в межах встановленого ліміту заборгованості використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши всю заборгованість за кредитним лімітом, може знову користуватися кредитними коштами у межах, що не перевищує визначеного кредитною угодою ліміту.

Умовами також передбачена можливість односторонньої зміни Банком інших невідємних частин договору: розмір відсоткової ставки за кредитом, тарифи можуть змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9.; 1.1.3.2.3 Умов та правил. Відповідно до п.1.1.2.3 позичальник зобов'язується отримувати виписки про стан картрахунків та здійсненні операції по картрахункам. Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. Боржник зобов"язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п.2.1.1.5.5. Умов). У разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку боржник зобов'язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та овердрафт), сплатити винагороду банку (п.2.1.1.5.6 Умов). При порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами (п.2.1.1.7.6 Умов і правил). Відповідно до п.1.1.2.4 Умов за незгодою зі зміною Правил та/або, які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість (а.с.9-24).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання виконував неналежно, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно.

За розрахунком банка, який відповідає умовам укладеного між сторонами договору, інформації, яка відображена у виписці по рахунку, заборгованість ОСОБА_2 станом на 02.07.2018 рік становить: 59252,49 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 15325,72 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 16405,93грн.; заборгованості за пенею - 24223,10 грн.; штрафу (фіксована частка) – 500,00 грн., штрафу (процентна складова) – 2797,74 грн. Останній платіж на погашення кредиту було здійснено 25.06.2018 року (а.с.4-7).

Судом встановлено, що позивачем за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором застосовано до відповідача цивільно - правову відповідальність у виді пені та штрафу.

Враховуючи викладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня( неустойка) є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (в даному випадку строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором) не узгоджується з положеннями, закріпленими у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме правопорушення.

В частині вимог банку про стягнення з відповідача штрафів на загальну суму 3297,74 грн. необхідно відмовити із зазначених підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір пені значно перевищує завдані позивачу збитки, то суд вважає, що розмір пені підлягає зменшенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 15325,72 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 47057,37 коп., яка складається з заборгованості: 15325,72 грн.- тіло кредиту, 16405,93грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 15325,72 грн.-пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 551, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 10-13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 24.01.2014 року у розмірі 47057( сорок сім тисяч п'ятдесят сім) гривень 37 копійок, яка складається з: тіла кредиту - 15325,72 грн., відсотків за користування кредитом - 16405,93 грн., пені - 15325,72 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду безпосередньо або через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_5