Вирок № 81576524, 07.05.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси

Справа № 523/3183/17

Провадження №1-кп/523/175/19

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

07.05.2019 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді Деркачова О.В., за участю секретарів Шубнікової В.В., Цимар Є.А., Заболотної Л.І., Клочкової Т.В., Бігняк І.М., прокурорів відділу прокуратури Одеської області Фатєєва А.В., Лященка А.В., Шпаченка С.М., прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 Бондарева О.І., Галіцина О.С., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого – адвоката Хрульової В.Б., обвинуваченої та її захисника – адвоката Бальона В.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12013170110000170 від 21 січня 2013 року із звинувачення

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, працевлаштованої, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

Близько 17 години 00 хвилин 19 квітня 2012 року ОСОБА_2 , в порушення вимог п.п.«б» п.2.3., п.п.«а» п.2.9., п.12.1., п.12.3., п.12.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – ПДР), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , зі швидкістю 90-97 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху транспортних засобів в населеному пункті, здійснюючи рух в м. Одесі по проїзній частині вул. Академіка Воробйова з боку вул. Слобідська в напрямку вул. Войкова (в даний час – вул. Мациєвської), діючи самовпевнено, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи реальну та об`єктивну можливість на достатній відстані бачити автомобіль марки «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду в попутному з нею напрямку та здійснював лівий розворот, заздалегідь увімкнувши лівий світловий покажчик повороту, належним чином не оцінила дорожню ситуацію, не маючи перешкод технічного або іншого характеру, за умовою руху з допустимою швидкістю 60 км/год, маючи технічну можливість уникнути зіткнення з останнім автомобілем, умисно продовжила рух із значним перевищенням швидкості, чим позбавила себе можливості своєчасно застосувати гальмування та намагаючись об`їхати цей транспортний засіб зліва, здійснила необґрунтований маневр виїзду на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення передньою частиною керованого нею автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo Sens» з лівою боковою частиною автомобіля марки «Kia Rio».

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійної рани голови, закритих переломів 3,4,5,6,7,8,9-го лівих ребер із зміщенням уламків, садна тулубу та кінцівок, а також розлад здоров`я, пов`язаний із стійкою втратою загальної працездатності 45%.

Обвинувачена вину у вчиненому діянні не визнала та показала, що в другій половині доби 19 квітня 2012 року вона, перебуваючи разом із з іншими студентами медичного ВНЗ в приміщенні одного із закладів громадського харчування, виявила пропажу ключів від автомобіля, яким в той час вона користувалася. Хтось із присутніх їй повідомив, що після її виходу до туалетної кімнати, одна із малознайомих дівчин взяла залишені без нагляду на столі ключі, сіла в салон автомобіля та поїхала на ньому до розташованого в м. Одесі АДРЕСА_3 вул. Академіка Воробйова гуртожитку. Обвинувачена доїхала до гуртожитку попутним транспортом та несподівано для себе виявила, що автомобіль став учасником ДТП, що виникла на ділянці дороги, розташованій між гуртожитком та психіатричним диспансером.

Будучи схвильованою, а також у зв`язку із спливом значного періоду часу, про свої конкретні подальші дії на місці ДТП вона не пам`ятає.

Присутні на місці події співробітники ДАІ з`ясували, що вона є користувачем цього автомобіля, у зв`язку із чим, направили її для проходження медогляду на стан сп`яніння. Вживання алкоголю обвинувачена заперечує та припускає, що могла лише вжити заспокійливі лікарські засоби.

В подальшому про угон автомобіля повідомила слідчому під час допиту, а також за вказівкою останнього фактично обмовила в цьому іншого малознайомого студента ОСОБА_3 , оскільки той, зі слів слідчого, вже нібито зізнався у вчиненому.

Незважаючи на отримані показання обвинуваченої винуватість ОСОБА_2 у вміненому їй діянні підтверджується сукупністю наступних доказів.

Потерпілий ОСОБА_1 в суді показав, що близько 17 години 19 квітня 2012 року він на перехресті вул. Академіка Воробйова та куту вул. Войкова здійснював розворот на керованому автомобілі «Kia Rio». Перед виконанням маневру він побачив на достатній від нього відстані інший легковий автомобіль та розраховував безпечно завершити розворот. В завершення даного маневру потерпілий виявив, що останній автомобіль здійснює рух на великий швидкості, внаслідок чого відбулося його зіткнення з автомобілем потерпілого.

Оскільки удар прийшовся саме на водійські двері, то ОСОБА_1 , відчувши сильний біль в області голови та тулубу, пересів на пасажирське сидіння та став чекати приїзду швидкої допомоги. В наступний момент із салону автомобіля «Daewoo Sens» вийшла раніше незнайома йому ОСОБА_2 , підійшла до нього, зазирнула до салону та поінтересувалась його самопочуттям.

Потерпілий в суді настояв, що автомобілем «Daewoo Sens» керувала саме обвинувачена, в салоні цього транспортного засобу інших осіб не було, а також на тому, що під час звернення до нього ОСОБА_2 він почув від неї запах алкоголю.

Свідок ОСОБА_4 в суді показав, що був очевидцем зіткнення вищезазначених транспортних засобів, в розвиток якого автомобіль під керуванням потерпілого намагався здійснити розворот, а інший, яким керувала дівчина, зовні дуже схожа на обвинувачену, виїхав на смугу зустрічного руху. Свідок разом з іншими очевидцями намагався витягнути із салону потерпілого і при цьому він заперечив, щоб будь-яка інша особа, окрім обвинуваченої, зізнавалася б на місці події в керуванні автомобілем «Daewoo Sens».

Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що він, перебуваючи у гуртожитку, почув звук зіткнення автомобілів, вискочив на вулицю та через лічені хвилини був в безпосередньому місці події, де біля пошкодженого автомобіля «Daewoo» побачив заплакану раніше незнайому йому ОСОБА_2 . При цьому біля останньої була пляшка алкогольного напою, яку вона вживала.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що прибув до місця події за телефонним викликом потерпілого ОСОБА_1 На місці події він побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2 , яка незв`язно розмовляла, у зв`язку із чим він вважає, що обвинувачена перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Свідок також показав, що почув від останньої прохання до старшого за званням співробітника ДАІ якимось чином вирішити виниклу ситуацію, щоб розійтись миром.

Син потерпілого – свідок ОСОБА_7 в суді показав, що також прибув до місця події за телефонним викликом батька, де окрім останнього, виявив і заплакану раніше незнайому ОСОБА_2 Через деякий час до нього підійшов чоловік, представився братом обвинуваченої, спитав про можливі шляхи залагодження наслідків цієї події, на що свідок запропонував оплатити лікування батька, а також відновити пошкоджений автомобіль. Під час перебування на місці події з телефону свідка було здійснено декілька знімків обстановки на місці ДТП.

Колишній інспектор ДАІ – свідок ОСОБА_8 в суді показав, що прибув до місця події за направленням чергового, а в подальшому, за вказівкою старшого співробітника, доставляв обвинувачену до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння і при цьому від останньої виходив запах алкоголю. Оскільки інші особи, окрім водіїв, зазвичай не підлягають направленню для такого огляду після ДТП, то свідок вважає, що ОСОБА_2 і була водієм автомобіля «Daewoo».

Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що під час огляду місця події був залучений співробітниками ДАІ в якості понятого. З проведеними під час цієї слідчої дії замірами свідок повністю згоден.

Свідок ОСОБА_3 в суді показав, що в 2012 році навчався в Одеському медичному університеті, проживав в гуртожитку по АДРЕСА_4 , а також бачив в якості студентки і обвинувачену. З незрозумілих для нього причин слідчий звинуватив його у вчиненні даної ДТП, направив справу до суду, де його ( ОСОБА_3 ) було виправдано. Свідок категорично заперечує свою будь-яку причетність до розглядуваної судом події.

Як вбачається з протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, оглядів транспортних засобів, та доданої до них схеми від 19 квітня 2012 року подія відбулася в денний час доби, в м. Одесі, в районі перехрестя вул. Академіка Воробйова та вул. Войкова. Ділянка проїзної частини горизонтальна, вид покриття – асфальтобетон, стан покриття сухий, чистий. На проїзній частині організовано двосторонній рух, по одній смузі для руху в кожному напрямку. Ширина смуги за ходом руху автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens» – 5,9 м, ширина смуги зустрічного руху – 5,2 м. Мається дорожня розмітка у вигляді переривчасті лінії, що розділяє транспорті потоки зустрічних напрямків.

Місце розташування автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens» позначається зустрічною смугою руху проїзної частини вул. Академіка Воробйова в напрямку від вул. Слобідської до вул. Войкова, на відстані 1,9 м від лівого переднього колеса до лівобічної межи проїзної частини вул. Академіка Воробйова.

Місце розташування автомобіля «Kia Rio» позначається цією ж смугою руху проїзної частини вул. Академіка Воробйова в аналогічному напрямку, на відстанях 0,9 м та 0,8 м від лівого переднього та правого заднього коліс до аналогічної межи проїзної частини вул. Академіка Воробйова.

На проїзній частині вул. Академіка Воробйова зафіксовано гальмівний шлях автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», подряпини від переднього лівого колеса та сліди юзу передніх коліс автомобіля «Kia Rio».

Автомобіль «ЗАЗ Daewoo Sens» має численні зовнішні деформації у вигляді трас, подряпин, вм`ятин в передній частині кузову. Деформовані: два передніх крила, капот, передні ліві двері, передній бампер, передні фари, протитуманні фари та лобове скло.

Автомобіль «Kia Rio» має зовнішні пошкодження по лівому борту. Деформовані передня і задня ліві двері, заднє праве колесо, передній бампер, передня права фара, лівий поріг та заднє крило, переднє праве крило (т.3 а.с.49-71).

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №11/А-373 від 26 жовтня 2012 року на момент настання розглянутої ДТП гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобілів марок «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , та «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 ,кожного окремо, перебували в працездатному стані, дозволяли водієві змінювати напрямок руху в залежності від своїх намірів та виникаючої дорожньої ситуації, без ознак наявності несправностей, які б призвели чи обумовили настання раптових для водія відхилень автомобіля в бік від займаної смуги руху (т.3 а.с.84-88).

Як вбачається з висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №9041/9042 від 13 листопада 2012 року згідно проведених розрахунків швидкість руху автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , в умовах події склала понад 90-97 км/год, а швидкість руху автомобіля «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , в момент зіткнення – близько 19-21 км/год (т.3 а.с.92-94).

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення транспортних засобів №9625 від 30 листопада 2012 року:

- в розглядуваній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , під час руху по дорозі в населеному пункті регламентувались вимогами п.12.4. ПДР, що зобов`язують не перевищувати швидкість руху понад 60 км/год;

- з моменту виявлення небезпеки для руху, дії водія автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , регламентувались вимогами п.12.3. ПДР;

- оцінка дій водія автомобіля «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , може бути здійснена слідством самостійно, оскільки з точки зору виконуваного маневру не потребує спеціальних експертних знань, а в фактично сформованих умовах наближення автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , потребують також виключної оцінки слідства – з точки зору можливої дезінформації водія автомобіля «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , про ступінь небезпеки дорожньої обстановки, що виникла через перевищення швидкості автомобілем «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 ;

- водій автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , в розглядуваній події при умові руху з допустимою швидкістю 60 км/год мав технічну спроможність уникнути зіткнення з автомобілем «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 ;

- вирішення питання про технічну спроможність уникнення ДТП діями водія автомобіля «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , експертним шляхом не можливе;

- дії водіяавтомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , в умовах події, з позиції експертного аналізу, перебувають в причинному технічному зв`язку з фактом ДТП (т.3 а.с.96-98).

Судово-автотехнічний експерт ОСОБА_10 в суді показав, що:

- виконуваний водієм автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , маневр в умовах розглядуваної судом події неможливо вважати обгоном, оскільки сліди гальмівного шляху від коліс цього транспортного засобу розпочинаються саме на його смузі руху, а обгін характеризується виїздом на зустрічну смугу руху;

- водій ОСОБА_1 не міг адекватно сприйняти факт суттєвого перевищення швидкості водієм іншого транспортного засобу;

- на момент початку виконання потерпілим розвороту цей маневр був для нього безпечним, а в наступний момент наближення автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens» з перевищенням швидкості створив для учасників події небезпеку, після чого будь-які дії ОСОБА_1 не вплинули на можливість уникнути ДТП, оскільки останній перебував в аварійній ситуації;

- в момент початку маневрування потерпілим відстань від керованого ним автомобіля та автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens» складала 48-50 метрів, при умові дотримання водієм останнього транспортного засобу швидкісного режиму достатньою для безпечної зупинки було б відстань в 41-42 м, тобто водій «ЗАЗ Daewoo ОСОБА_11 » мав можливість своєчасно зменшити швидкість та зупинитися застосуванням гальмування.

Як вбачається з висновків первинної та додаткової комісійної судово-медичних експертиз №188 від 23 січня 2013 року та №256 від 09 лютого 2016 року:

- у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забійна рана голови; закриті переломи 3,4,5,6,7,8,9-го лівих ребр зі зміщенням відламків; садна тулуба та кінцівок;

- перелічені тілесні ушкодження були отримані внаслідок дії тупих предметів, якими могли бути деталі салону автомобіля під час ДТП 19 квітня 2012 року;

- закриті переломи 3,4,5,6,7,8,9-го лівих ребр зі зміщенням відламків супроводжувалися розвитком посттравматичного лівостороннього ексудативного плевриту та легеневої недостатності;

- після ДТП стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився, що полягає у розвиненні як наслідків отриманих в ДТП ушкоджень (насамперед, наслідків перенесеної у квітні черепно-мозкової травми у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст. з гіпертензійно-лікворним синдромом, церебральною ангіодістонією, лівостороннім гемісиндромом, посттравматичної невралгії І гілки тройнічного нерву, більше вираженій справа; стійкої цефалгїї; травматичної цервікалгії, торакалгії; часткової посттравматичної атрофії зорового нерва), так і у загостренні хронічної патології ( ОСОБА_1 з дитинства страждав на захворювання - невральна аміотрофія ОСОБА_12 - ОСОБА_13 з квадріпарезом, більше вираженим в ногах з порушенням функції ходьби, внаслідок чого йому встановлена II група інвалідності);

- оскільки закриті переломи 3,4,5,6,7,8,9-го лівих ребр зі зміщенням відламків супроводжувалися розвитком посттравматичного лівостороннього ексудативного плевриту та легеневої недостатності, слід дійти до висновку, що вони були небезпечні для життя;

- посттравматична енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. з гіпертензійно-лікворним синдромом, церебральною ангіодістонією, лівостороннім гемісиндромом, згідно з п. 2-а Таблиць відсотків втрати загальної працездатності до «Інструкції про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» (1986 р.), тягне за собою 30% втрати загальної працездатності;

- посттравматична невралгія І гілки тройнічного нерву, більше виражена справа, згідно з п.9 - б Таблиць..., тягне за собою 15% втрати загальної працездатності.

- таким чином, згідно Таблиць відсотків втрати загальної працездатності до «Інструкції про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» (1986 р.), у ОСОБА_1 відсоток постійної втрати загальної працездатності, який знаходиться у прямому зв`язку з перенесеною в ДТП травмою, становить 45 (30+15)%;

- виходячи з цього, отримані ОСОБА_1 в ДТП тілесні ушкодження, згідно з п.п. 2.1.3. «о» та 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критеріями небезпеки для життя та розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%);

- після ДТП, при знаходженні в стаціонарних лікувальних закладах, ОСОБА_1 потребував стороннього догляду, в тому числі побутового та медичного догляду;

- після ДТП ОСОБА_1 потребує та буде потребувати в майбутньому санаторно-курортне лікування у санаторіях для реабілітації хворих з патологією нервової системи, строком на один місяць, з періодичністю 1 раз у 12 місяців(т.3 а.с.149-150,167-209).

Згідно з нотаріальною довіреністю ВІН №894343, зареєстрованою в реєстрі 28 жовтня 2011 року за №1954 власник автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_14 надав ОСОБА_2 право розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду, позичку, страхувати, експлуатувати) цим транспортним засобом строком на п`ять років (т.3 а.с.234).

Як вбачається з вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2015 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 травня 2015 року, за результатами судового розгляду кримінального провадження №12013170110000170 ОСОБА_3 було визнано невинуватим у пред`явленому звинуваченні за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочину, а матеріали зазначеного кримінального провадження повернуті прокурору Одеської області для подальшого проведення досудового розслідування стосовно ДТП, що мала місце 19 квітня 2012 року із спричиненням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, для встановлення винуватих осіб та їх притягнення до відповідальності (т.3 а.с.243-250, т.4 а.с.1-6,75-79).

23 лютого 2017 року представник потерпілого Сидорова М.А. письмовою заявою видав органу досудового слідства компакт-диск CD-R із фотознімками, здійсненими на телефон сина потерпілого в місці ДТП (т.4 а.с.46-47).

Безпосереднім відтворенням в судовому засіданні вищезазначених фотографічних зображень, а також дослідженням протоколу огляду від 23 лютого 2017 року встановлено, що особою жіночої статі, яка перебуває в місці ДТП, є саме ОСОБА_2 (т.4 а.с.48-50).

Як вбачається із змісту карти виїзду швидкої медичної допомоги №491-А31 від 19 квітня 2012 року у ОСОБА_2 діагностовано: ЗЧМТ у вигляді СГМ, запах алкоголю із ротової порожнини (т.2 а.с.122, т.3 а.с.153-154).

Згідно висновку та акту ООНД щодо результатів медичного огляду о 19 годині 25 хвилин 19 квітня 2012 року в біологічних виділеннях у доставленої інспектором ДАІ Войтовичем В.Й. Федяшиної Ю.П. виявлено етанол в розмірах 0,32‰ (у видихуваному повітрі) та 0,36 ‰ (в сечі), із заключним діагнозом – твереза. Окрім того, як вбачається із запису п.16 даного акту ОСОБА_2 повідомила, що близько 14 години цієї ж доби вжила 20 мл коньяку (т.2 а.с.165-166, т.3 а.с.157-159).

Лікар, який проводив вищезазначений огляд, свідок ОСОБА_15 в суді показала, що при постановленні заключного діагнозу керувалася відомчими методичними рекомендаціями, а не наказом МВС України та МОЗ України від 09 вересня 2009 року №400/666, яким затверджено Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому свідок пояснила, що уповноважена особа повинна здійснити доставку особи на огляд не пізніше 2 годин з моменту ДТП, а при спливі кожної години часу з моменту вживання алкоголю з організму в середньому виводиться 0,1-0,16‰.

На думку свідка для здійснення висновку про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння необхідно, щоб рівень виявленого етанолу перевищував 0,5‰.

Надаючи аналіз вищезазначеним доказам суд дійшов наступного.

Факт керування ОСОБА_2 автомобілем «ЗАЗ Daewoo», н/з НОМЕР_1 , в момент ДТП, а також перебування на місці події відразу ж після зіткнення прямо підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Ці ж показання узгоджуються із змістом показань пізніше прибулих до місця події свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також фотографічних зображень, представлених потерпілим.

При цьому свідок ОСОБА_8 також показав про факт офіційного супроводження ОСОБА_2 на медичний огляд, що зазвичай здійснюється саме для водіїв – учасників ДТП.

Окрім того, як вбачається із зафіксованого під час оглядів пошкодження лобового скла автомобіля «ЗАЗ Daewoo», н/з НОМЕР_1 , його водій внаслідок події також мав отримати тілесне ушкодження в області голови. Ця обставина прямо узгоджується із змістом карти виїзду швидкої медичної допомоги, згідно записів якої у ОСОБА_2 було діагностовано ЗЧМТ у вигляді СГМ.

Зазначені докази, відсутність офіційного звернення ОСОБА_2 до правоохоронного органу із заявою про нібито виявлений угон транспортного засобу, а також подальші показання обвинуваченої з викриття у вчиненому спочатку ОСОБА_3 (спростованого судовими рішеннями), а потім – іншої малознайомої дівчини, на думку суду, в своїй сукупності спростовують заперечення ОСОБА_2 про неможливість її перебування за кермом автомобіля «ЗАЗ Daewoo» в момент ДТП, є захисною хибною позицією останньої, спрямованою на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд також визнає доведеним і факт перебування обвинуваченої в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, що обґрунтовується узгоджувальними показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та змістом висновку й акту ООНД щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2

Посилання ж свідка ОСОБА_15 на недостатню кількість етанолу у виділеннях обвинуваченої не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки суперечать вимогам вищезазначеного наказу МВС України та МОЗ України від 09 вересня 2009 року №400/666, згідно п.2.7. яких для встановлення стану алкогольного сп`яніння показник проведеного тесту у видихуваному повітрі має значення більше 0,2‰ алкоголю в крові.

Сукупність численних експертних висновків, а також зміст показань експерта - автотехніка в суді дають також загальний узгоджувальний висновок, що безпосередньою причиною ДТП стало суттєве перевищення ОСОБА_2 . швидкості руху в населеному пункті, яке не могло бути адекватно сприйнято потерпілим при виконанні власного маневру розвороту, внаслідок чого автомобіль під керуванням обвинуваченої, не маючи можливості зупинитися на безпечній відстані, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху. Уникнути зіткнення ОСОБА_1 будь-якими власними діями не міг, оскільки розраховував на факт дотримання ОСОБА_2 швидкісного режиму.

Довід сторони захисту про нібито неналежність первинно зібраних в провадженні обвинувальних доказів через їх відношення до обвинувачення ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 , є помилковим, оскільки всі обвинувальні докази були зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження №12013170110000170 від 21 січня 2013 року (в тому числі і після повернення матеріалів прокурору внаслідок виправдання ОСОБА_3 .) та відкрито ОСОБА_2 та її захиснику в порядку ст.290 КПК України.

Суд вважає, що сукупність викладених обвинувальних доказів та висновків суду є достатньою для того, щоб вважати доведеною вину ОСОБА_2 в тому, що вона близько 17 години 00 хвилин 19 квітня 2012 року, в порушення вимог п.п.«б» п.2.3., п.п.«а» п.2.9., п.12.1., п.12.3., п.12.4. ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , зі швидкістю 90-97 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху транспортних засобів в населеному пункті, здійснюючи рух в м. Одесі по проїзній частині вул. Академіка Воробйова з боку вул. Слобідська в напрямку вул. Войкова, діючи самовпевнено, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи реальну та об`єктивну можливість на достатній відстані бачити автомобіль марки «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду в попутному з нею напрямку та здійснював лівий розворот, заздалегідь увімкнувши лівий світловий покажчик повороту, належним чином не оцінила дорожню ситуацію, не маючи перешкод технічного або іншого характеру, за умовою руху з допустимою швидкістю 60 км/год, маючи технічну можливість уникнути зіткнення з останнім автомобілем, умисно продовжила рух із значним перевищенням швидкості, чим позбавила себе можливості своєчасно застосувати гальмування та намагаючись об`їхати цей транспортний засіб зліва, здійснила необґрунтований маневр виїзду на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення передньою частиною керованого нею автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo Sens» з лівою боковою частиною автомобіля марки «Kia Rio».

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійної рани голови, закритих переломів 3,4,5,6,7,8,9-го лівих ребер із зміщенням уламків, садна тулубу та кінцівок, а також розлад здоров`я, пов`язаний із стійкою втратою загальної працездатності 45%

Зазначені дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Судом розглянуто цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі комунальної установи «Міська лікарня №5» до обвинуваченої про відшкодування понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 на суму 1407 грн, який ОСОБА_16 не визнала.

Вирішуючи зазначений позов суд виходить із того, що у відповідності з ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Крім того, відповідно до ч.2 та ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь. Повноваження прокурорів здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

В силу положень ч.3 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави, а також у випадках, встановлених законом, пред`являється прокурором.

Розмір витрат, понесених на лікування ОСОБА_1 підтверджуються дослідженою в суді довідкою-розрахунком КУ «Міська лікарня №5» №135 від 13 лютого 2013 року про сумарну вартість стаціонарного лікування потерпілого у неврологічному відділенні в період з 24 квітня 2012 року до 15 травня 2012 року, що дорівнює 1407 грн.

З врахуванням доведеності в суді вини ОСОБА_2 у заподіянні ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень та проходження потерпілим стаціонарного лікування, при відсутності обставин, які б звільняли обвинувачену від відшкодування витрат медичної установи на лікування останньої особи, в тому числі документального підтвердження можливого добровільного здійснення нею такої оплати, суд вважає, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом розглянуто цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 до обвинуваченої, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна», про стягнення спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 731910,76 грн та моральної шкоди в розмірі 1200000 грн, який ОСОБА_16 також не визнала.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. У відповідності з ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана потерпілому від злочину, відшкодовується в повному обсязі особою, яка вчинила злочин та завдала цю шкоду. В силу положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Положеннями ст.ст.22 - 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентована і відповідальність страховика у разі настання відповідного страхового випадку.

Як вбачається з полісу №АА/5168232, укладеному 01 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», останнє товариство є страховиком щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності зазначеного страхувальника, за шкоду, заподіяну третім особам при керуванні автомобілем «ЗАЗ Daewoo», н/з НОМЕР_1 , в період з 01 листопада 2011 року до 31 жовтня 2012 року, із лімітами відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 100000 грн; за шкоду, заподіяну майну 50000 грн; франшиза 500 грн (т.2 а.с.33).

Представник ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», будучи належним чином сповіщеним про час та місце судового розгляду провадження до суду жодного разу не прибув, про поважність причини неявок не повідомив, у зв`язку із чим судом розглянуто позов у відсутність представника зазначеної юридичної особи.

В обґрунтування заявлених майнових вимог потерпілий зазначив про:

1) майнову шкоду у зв`язку із пошкодженням автомобіля марки «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , на загальну суму 177998,80 грн, що фактично частково підтверджено в суді висновком експертно товарознавчого дослідження ОНДІСЕ №29 від 28 січня 2013 року з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику даного транспортного засобу, на загальну суму 48961,23 грн;

2) вартість придбання медичних послуг, препаратів, лікарських засобів при проходженні численних лікувань після ДТП, що фактично підтверджено в суді відповідними чеками, накладними, на загальну суму 23477,57 грн, а також виписними епікризами та висновками вищезазначених судово-медичних експертиз;

3) втрату доходу внаслідок ушкодження здоров`я фізичної особи – підприємця, визначену в 376500 грн, що підтверджено свідоцтвом про відповідну державну реєстрацію, повідомленням про припинення такої реєстрації, довіреностями на виконання робіт від замовника, договорами про доручення на купівлю нерухомості;

4) виплати за кредитними угодами з ПАТ «Дельта Банк» та АТ «ПраватБанк», укладеними потерпілим як до події ДТП, так і після, у зв`язку із необхідністю проходження лікування, що підтверджено фіскальними чеками на загальну суму 74818,53 грн;

5) витрати на оренду автомобіля та купівлю бензину, що підтверджено фіскальними чеками на загальну суму 69827,35 грн;

6) витратами на купівлю канцтоварів, що підтверджено фіскальними чеками на загальну суму 1099,65 грн.

Вирішуючи зазначений позов в цій частині суд вважає його документально доведеним в частині понесених потерпілим витрат на лікування, а також вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу в розмірі, визначеному висновком експертно товарознавчого дослідження ОНДІСЕ №29 від 28 січня 2013 року, що в загальному рахунку дорівнює 72438,8 грн (48961,23 грн +23477,57 грн).

При цьому суд не знаходить достатніх підстав для доведення правомірності відшкодування потерпілому: витрат за кредитними угодами (оскільки це договірні, а не деліктні відносини); втрату доходу внаслідок ушкодження здоров`я фізичної особи – підприємця (оскільки, всупереч ч.2 ст.1198 ЦК України, позивачем не надано відповідного розрахунку органу доходів і зборів); витрат на оренду автомобіля, купівлю бензину та канцтоварів (оскільки позивачем документально не доведено обґрунтованість необхідності здійснення таких витрат).

Суд також не знаходить достатніх підстав для самостійного перерахунку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, відповідно до іншого курсу долара США, оскільки таку вимогу необхідно доводити безпосередньо позивачу шляхом представлення додаткового експертного висновку.

З урахуванням положень ст.ст.22 - 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також полісу № НОМЕР_3 /5168232, укладеному 01 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», останнє товариство повинно бути належним відповідачем у вимогах потерпілого про стягнення за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на суму 100000 грн; а за шкоду, заподіяну майну 50000 грн (за виключенням франшизи в 500 грн).

Оскільки доведена потерпілим в суді сума до відшкодування заподіяної майнової шкоди в загальному розмірі 72438,8 грн повністю покривається вищезазначеними розмірами страхового відшкодування, то ОСОБА_2 не є належним відповідачем, а відтак в задоволенні цієї частини вимог до обвинуваченої слід відмовити.

В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпілий в позовній заяві зазначив, що отримання тілесних ушкоджень призвело до фізичної шкоди його здоров`ю, психологічного стресу та душевного болю, який з часом він продовжує відчувати, а також до моральних страждань, що порушило умови його повсякденного життя, позбавило можливості працювати, вільно пересуватися, погіршило стосунки з оточуючими. Зазначені обставини також підтверджені показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (про фактичне здійснення підприємницької діяльності та її вимушене припинення після ДТП).

Вирішуючи цю частину позову суд виходить із того, що при встановлених в суді обставинах отримання потерпілим ушкодження здоров`я в дорожньо-транспортній пригоді та наступне погіршення стану його здоров`я з вини обвинуваченої, безумовно, потягло для ОСОБА_1 позбавлення певних елементів благополуччя, а також до психологічних страждань і суттєвих негативних змін в його подальшому житті. Беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань потерпілого, обставини, при яких була спричинена йому моральна шкода, ступінь вини та соціальний статус обвинуваченої, яка не визнала свою вину у вчиненому, а також враховуючи вимоги ст.ст.23,1167,1168 ЦК України і роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає справедливим частково задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, в розмірі 400000 грн. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями.

Заявлені органом досудового розслідування до відшкодування з обвинуваченої судові витрати на загальну суму 6117,84 грн, пов`язані з проведенням у справі судових експертиз, підлягають задоволенню в повному обсязі.

При призначенні покарання обвинуваченій суд констатує про відсутність обставин, які б пом`якшували призначене їй покарання, а вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння – в якості обставини, яка обтяжує покарання.

Суд також враховує дані про ОСОБА_2 , як про працевлаштовану особу, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, утримує малолітню дитину, в повному обсязі не визнала власну вину.

З урахуванням вищевикладеного, спливом значного періоду часу з дати вчинення розглядуваного судом злочину, утримання обвинуваченою малолітньої дитини та наявності в неї офіційного працевлаштування, що є джерелом як для матеріального існування її родини, так відшкодування заподіяної шкоди, незважаючи на позиції прокурора та потерпілого, які наполягали на призначенні реального покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без реального відбуття покарання у виді позбавлення волі, із встановленням максимального іспитового строку, у зв`язку із чим, до неї слід застосувати положення ст.ст.75 і 76 КК України.

Крім того, суд вважає необхідним також позбавити ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами на певний строк.

Долю долучених до кримінального провадження речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 2-3 ч.1 ст.76 цього ж кодексу зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на суму 6117 (шість тисяч сто сімнадцять) грн 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КУ «Міська лікарня №5» (код ЄДРПОУ 01998957) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 1407 (оду тисячу чотириста сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 400000 (чотириста тисяч) грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», – відмовити.

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:

- автомобілі марок «ЗАЗ Daewoo Sens», н/з НОМЕР_1 , та «Kia Rio», н/з НОМЕР_2 , - вважати повернутими, відповідно, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- диск з фотографічними зображеннями – зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий О.В.Деркачов