Ухвала суду № 81576179, 07.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7634/19

Провадження № 6/522/914/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали заяви-подання приватного виконавця Долинського Миколи Миколайовича про вирішення питання про звернення стягнення на майно, що не зареєстроване за боржником в установленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2019 року приватний виконавець Долинський М.М. звернувся до Київського районного суду м. Одеси з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, по котрому просив вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно Боржника право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а саме: нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 27,7 кв.м., та складається з двох приміщень площею 18,7 кв.м., та 9,0 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), задовольнити заяву-подання про звернення стягнення на майно, що не зареєстроване за Боржником в установленому законом порядку, а саме: нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 27,7 кв.м., та складається з двох приміщень площею 18,7 кв.м., та 9,0 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 та на яке Виконавцем звернуто стягнення Постановою ВП №56860322 від 29.01.2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника за виконавчим написом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. виданого 27.06.2017 року за № 12168 про звернення стягнення на нежитлове приміщення, загальною площею 27,7 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Пучкової І.М. від 15 квітня 2019 року вказане подання передано на розгляд Приморському районному суду міста Одеси.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.05.2019 року головуючим у справі визначено суддю Шкамерду К.С., справа отримана суддею 07.05.2019 року.

Частинами 10, 11 статті 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, з урахуванням вимог ст. 440 ЦПК України, судом виклик сторін та інших заінтересованих осіб по справі у судове засідання не здійснювався.

Повно та всебічно дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2018 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. надійшла заява АТ «УКРСОЦБАНК» про прийняття до примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. виданого 27.06.2017 року за № 12168 про звернення стягнення на нежитлове приміщення, загальною площею 27,7 кв. м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 , власником предмета іпотеки є ОСОБА_2 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги Стягувача у розмірі заборгованості яка становить 60391,51 долари США.

Розглянувши подану заяву 25.07.2018 року постановою ВП № 56860322 відрите виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресую вказаною у виконавчому документі у відповідності до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

В ході проведення виконавчих дій, 29.01.2019 року Виконавцем винесено Постанову ВП №56860322 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: предмет іпотеки нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 27,7 кв.м., та складається з двох приміщень площею 18,7 кв.м., та 9,0 кв.м. яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно отриманих Виконавцем правовстановлюючих документів, встановлено, що 06.07.2007 року між ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 27,7 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Таким чином, право власності на нежитлове приміщення перейшло до боржниці. В подальшому вищезазначене нежитлове приміщення було передано в іпотеку Стягувану згідно Іпотечного договору від 06.07.2007 року №1456 посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В.

Під час підготовки матеріалів, які характеризують вищезазначене нежитлове приміщення та посвідчують перехід права власності на предмет іпотеки Виконавцем встановлено, що боржниця не зареєструвала вищезазначене нерухоме майно у встановленому законом порядку, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2019 року №153017840, що перешкоджає виконавцю в подальшому проводити виконавчі дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме його реалізації через систему електронних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи провадиться за відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Державним виконавцем було встановлено, що приміщення, яке належить боржнику, є майном, на яке може бути звернене стягнення, крім того, є предметом іпотеки, яким було забезпечено отриманий кредит.

У зв`язку з чим, державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 статті 440 ЦПК України встановлено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

У той же час, суд одночасно зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

За приписами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти, а саме:

1. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

4. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

5. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

З матеріалів, які надано заявником, судом встановлено, що приватним виконавцем здійснювалось направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження та усі повідомлення і виклики боржника, шляхом направлення на адресу АДРЕСА_3 , однак в постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2018 року та заяві стягувача від 25.07.2018 року зазначається адреса боржника: АДРЕСА_2 .

Тож надані до суду докази, що боржником отримувалась направлена приватним виконавцем кореспонденція, є неналежними.

Крім того, судом встановлено, що приватним виконавцем не здійснювалась перевірка зареєстрованого місця проживання боржника, з урахуванням наявної інформації про належність останній на праві власності нерухомого майна.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідно надати - копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Доказів в спростування вказаних обставин приватним виконавцем до суду не надано.

Враховуючи, що приватним виконавцем не здійснені всі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для належного виконання судового рішення та з урахуванням встановлених обставин, суд не знаходить підстав задоволення вказаного заяви-подання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви-поданні приватного виконавця Долинського Миколи Миколайовича про вирішення питання про звернення стягнення на майно, що не зареєстроване за боржником в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя К.С. Шкамерда