Ухвала суду № 81575363, 06.05.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4029/17

Провадження № 2-к/500/1/19

УХВАЛА

06 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі:

головуючого - судді Баннікової Н.В.,

при секретарі – Шлєхтенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл клопотання Головного фінансового управління Брестського облвиконкому про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Ленінського району міста Брест Республіки Білорусь від 29 червня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державних витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться клопотання Головного фінансового управління Брестського облвиконкому про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Ленінського району міста Брест Республіки Білорусь від 29 червня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державних витрат.

Судом в порядку ст. 467 ЦПК України повідомлено відповідача про клопотання та запропоновано в місячний термін подати можливі заперечення відносно клопотання.

Заперечення до суду направлені не були.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Суд в порядку ч. 5 ст. 467 ЦПК України, розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд вважає, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням суду Ленінського району міста Брест, Республіки Білорусь від 29 червня 2016 року, визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на володіння та користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в інше житлове приміщення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 257 600 рублів (не деноминированих) – витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи. Рішення набрало законної чинності 21 липня 2016 року.

Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду - це поширення законної сили такого рішення на територію України й застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленомуЦПК України.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч. 1 ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54, рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

Згідно з п. 5.3 розділу 5 зазначеної «Інструкції», іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню, оскільки підстав для відмови, передбачених ст. 468 ЦПК України не встановлено.

За нормами ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

За курсом Національного банку України станом на 06.05.2019 року 10 білоруських рублів дорівнює 125, 2564 грн.

Таким чином, з урахуванням деномінації, яка мала місце у Республіки Білорусь у 2016 році, суд має стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму у розмірі 322, 66 грн. (257 600,00/10 000 х 125,2564/10).

Керуючись ст.ст.462, 467, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного фінансового управління Брестського облвиконкому про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Ленінського району міста Брест Республіки Білорусь від 29 червня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державних витрат - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання на території України заочного рішення суду Ленінського району міста Брест Республіки Білорусь від 29 червня 2016 року, а саме:

Стягнути з ОСОБА_1 (місце мешкання фізичної особи: АДРЕСА_2 ), на користь Республіки Білорусь 322, 66 (триста двадцять дві гривні шістдесят шість копійок) грн., які перерахувати в дохід бюджету Республіки Білорусь через розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у філії № 100 Брестське обласне управління ОАО «АСБ «Беларусбанк», МФО 150501246, УНП 200676206.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова