Ухвала суду № 81575172, 08.02.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2339/17

н\п 2-а/490/248/2018

У Х В А Л А

08 лютого 2019 р. м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді - Чулуп О.С.

при секретарі – Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаїській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаїській області про визнання протиправною та скасування постанови № 15/1014-658-17 від 06.02.2017 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій проси розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом досліджено постанову № 15/1014-658-17 від 06.02.2017 року згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 14.03.2017 року, тобто з пропуском 10-денного строку з дня винесення постанови. Також, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що саме строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності, остаточності та захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка б могла виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (п.137), рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (п. 51).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як свідчить вказана позиція Європейського суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Подібний за змістом висновок наведено Європейським Судом з прав людини в рішенні по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (Заява N 20347/03), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані."

Відповідно до ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, позивач клопотань про поновлення строку не заявляв, то даний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.11, 14, 71, 86, 94, 123, 159, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаїській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.255 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя