Рішення № 81574810, 06.05.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.05.2019

Справа № 482/1804/18

Номер провадження 2/482/179/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Баранкевич В.О., з участю секретаря судового засідання – Андрусенко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 р. позивач звернувся до суду з позовом, підписаним його представником К.С. Д`яченко, до відповідача ОСОБА_2 , яким просив суд стягнути з останнього кошти, отримані в якості попередньої оплати за соняшник у сумі 650968,75 грн. за розпискою та судові витрати у сумі 6509,69 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст.ст. 28, 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином, у відповідності до ст.. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, повідомлений, що підтверджено його особистим підписом в бланках поштових зворотніх повідомлень про судові виклики, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2014 року ОСОБА_2 було власноруч написано розписку, згідно якої він отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 23125 дол. США в якості передплати за соняшник кондитерський «Лакомка» врожаю 2015 року. Згідно цієї розписки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодили між собою та зафіксували ціну на вищевказаний товар у розмірі 300 доларів США за 1 тону товару, що в перерахунку за заздалегідь передплачений товар складає в сумі 77 тон 82 кг. в заліковій вазі.

З урахуванням вищевказаного, ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання передати у власність ОСОБА_1 77 тон 82 кг. соняшнику кондитерського «Лакомка» врожаю 2015 року в строк до 01 жовтня 2015 року, що підтверджується розпискою, підписаною відповідачем ОСОБА_2

07.08.2018 року представником позивача було направлено відповідачу вимогу про виконання умов договору розписки, яка за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та, відповідно до цього, вимагав повернення від позивача попередньо отриманої оплати в сумі 23125 дол. США, що еквівалентно 627381,25 грн. за доставку товару, що підтверджено копією вимоги, долученої до матеріалів позову.

Однак відповідач не надав позивачу жодної відповіді на вказану вимогу, кошти не повернув.

Факт отримання відповідачем 11.08.2018 року вказаної вимоги підтверджено інформацією з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилань за штрих кодовим ідентифікатором 5400133688389.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, досліджуючи розписку щодо виконання зобов`язання та отримання грошових коштів, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.

Надавши оригінал розписки, позивач підтвердив своє право вимагати від відповідача виконання зобов`язання.

Текст оригіналу розписки не містить надпису позивача щодо повернення суми боргу, а тому правові підстави для висновку про припинення зобов`язання відсутні.

Оскільки відповідач зобов`язань в строк, встановлений у письмовій вимозі не виконав, позивач має право на повернення коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, боржник зобов`язаний повернути позику в строк і в порядку, що встановлені договором.

За ст.. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК Україхни, використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч.2 ст. 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто,грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов`язання), валютою платежу, тобто, засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного виконання є національна валюта України – гривня.

Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню і інші складові грошового зобов`язання, передбачені, зокрема, у ст.. 1048 ЦК України та при застосуванні ст.. 625 ЦК України.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі №6-79цс14 від 02.07.2014 р.

Офіційний курс гривні, встановлений Нацбанком України станом на 17.09.2018 р. по долару США становив 28,15 грн.

Відтак, станом на момент звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем згідно до офіційного курсу НБУ згідно до офіційного курсу гривні становить 650 098,75 грн., що еквівалентно 23 125 дол. США.

Зважаючи на те, що зобов`язання відповідач не виконав, не надав у власність ОСОБА_1 77 тон 82 кг. соняшнику кондитерського «Лакомка» врожаю 2015 року в строк до 01 жовтня 2015 року або не повернув отримані за розпискою кошти в якості попередньої оплати за соняшник у сумі 23 125 дол. США ( еквівалентно 650968,75 грн.), врегулювати спір в добровільному порядку не бажає, слід прийти до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача попередної оплати в розмірі 23 125 доларів США, що в еквіваленті, згідно курсу НБУ станом на 17.09.2018 року становило 650 968,75 (шістсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот шістдесят вісім ) грн. 75 коп., є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

‘Згідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 6509,69 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-285 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування) якого: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість в сумі 650 968 ((шістсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот шістдесят вісім грн.) 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування) якого: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 6509 ( шість тисяч п`ятсот дев`ять грн.) 69 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий: