Ухвала суду № 81574747, 06.05.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1609/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2019року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого-судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової О.І., позивача ОСОБА_1 ,представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 ,представника відповідача ОСОБА_4 .,розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору — Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Лактіонова Світлана Анатоліївна про визнання заповіту недійсним,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору — Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Лактіонова Світлана Анатоліївна про визнання заповіту недійсним.

06.05.2019року в судовому засіданні позивач надала новий текст позовної заяви при цьому збільшивши позовні вимоги, а саме:просила визнати заповіт недійсним та зобов`язати відповідача ОСОБА_3 передати їй у володіння земельну ділянку .

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також не зазначена ціна позову, оскільки позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайного та майнового характеру.

Крім цього, позивачу слід зазначити щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких ним додано до позовної заяви.

У позовній заяві позивач не зазначає та до позовної заяви не додає доказів на підтвердження того, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 176 ЦПК України передбачено,що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, позивачем при звернені до суду заявлено дві самостійні вимоги немайного та майнового характеру, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову,а позовної заяви немайнового характеру, яка подана: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, вважає, що обгрунтованих підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, або розтрочення, відстрочення сплати судового збору немає, з огляду на наступне.

В статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі ВССУ) в пункті 1 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (надалі постанова Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р. №10) стосовно даного питання також надано розяснення, згідно якого сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

В зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами(зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України,забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У п. 29 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р. №10 зазначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Крім того відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Для вирішення питання розтрочення або відстрочення сплати судового збору, позивачу необхідно надати докази відсутності можливості сплати,а саме: належним чином завірену довідку про доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. ч. 1 - 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору — Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Лактіонова Світлана Анатоліївна про визнання заповіту недійсним- залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М.Войнарівський

06.05.2019