Ухвала суду № 81574693, 07.05.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2411/19

кримінальне провадження

№1-кп/489/540/19

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судових засідань Буряченка Д.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Радехів Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора Радченко Ю.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Мілюченка А.Г., Нехорошева О.В.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, який відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2019 спливає 08.05.2019, так як ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу – вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, спроб для працевлаштування не вживає, постійного та стабільного джерела прибутку не має, не має також і стійких соціальних зв`язків.

Сторона захисту клопотання прокурора просила вирішити на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, постійного та стабільного джерела прибутку не має, є раніше судимою особою за злочин проти власності, не має міцних соціальних зв`язків, що доводить наявність вказаних ризиків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, його особистість, суд вважає доведеним наявність вказаних вище ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

Ризик незаконного впливу на потерпілого жодним з наданих доказів не підтверджується.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 05 липня 2019 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Коваленко