Ухвала суду № 81572033, 11.04.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5637/15-ц

Провадження № 4-с/645/12/19

У Х В А Л А

іменем України

11 квітня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню №5654529,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якому просить суд визнати неправомірними дії Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року в частині ненадання відповіді на заяву про здійснення перерахунку розміру заборгованості аліментів; визнати розрахунок заборгованості по аліментам за період червень 2015 - червень 2018 року Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року таким, що складений без дотримання вимог СК України та Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5. Зобов’язано Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року перевірити правильність обчислення заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні №56545292 від 07.06.2018 року із дотриманням вимог СК України та Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні в Міжрайонному відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження №56545292 від 07.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (ОСОБА_5І.) аліментів у розмірі ј частини щомісячно від всіх видів доходу за виконавчим листом 545/5637/15, виданого 13.03.2018 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, виконавче провадження здійснює державний виконавець Антосік О.А. Заявником отримано розрахунок заборгованості по аліментам від 17.07.2018 року №45345, який, на його думку, містив ряд похибок, які вплинули на загальну суму заборгованості. отриманий розрахунок був здійснений без врахування того, що він, з 01.01.2015 по 06.01.2017 року був суб’єктом підприємницької діяльності - ФОП на загальній системі оподаткування, лише з січня 2017 року є не працюючою особою, що суттєво впливає на порядок нарахування зобов’язань зі сплати аліментів, тобто в період з дати звернення стягувача до суду і по момент припинення ним здійснення підприємницької діяльності (з червня 2015 року по грудень 2016 року, включно)розмір аліментів слід розраховувати як ј від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, в період з червня 2015 року по грудень 2016 року, включно, для розрахунку слід брати дохід від підприємницької діяльності, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» відповідного року. Відповідно Довідки Східної ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області від 07.08.2018 року №1298/ФОП20-38-12-11 в період з червня 2015 року по грудень 2016 року дохід заявника склав 0,00 грн., що менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим для розрахунку заборгованості по аліментам слід брати 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи з січня 2017 року по червень 2018 року, позивач є особою, що не отримував заробіток, тому в даному випадку для розрахунку брати інформації про середню заробітну плату працівника для Харківської області. Після неодноразових звернень з проханням провести розрахунок належним чином, заявник отримав лист державного виконавця, який містивроз’яснення щодо нарахування заборгованості по аліментам з посиланням на норми права. Через те, що державний виконавець так і не склав новий розрахунок заборгованості по аліментам, заявник 18.12.2018 року знову звернувся з заявою про здійснення перерахунку заборгованості за період з червня 2015 року по червень 2018 року. У своїй заяві виклавши свій розрахунок заборгованості по аліментам за період червень 2015 - червень 2018 року з урахуванням періодів, коли він був суб’єктом підприємницької діяльності - ФОП на загальній системі оподаткування, та періоду, коли він став особою, що не працює. Державний виконавець Антосік О.А. надіслав лист від 26.02.2019 року №0258, в якому надає роз’яснення чинного законодавства та продовжує рахувати заборгованість по сплаті аліментів у хибному розмірі.

У судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у скарзі.

Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, у відповідності до ч.2 ст. 450 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У ході судового розгляду встановлено, на виконанні в Міжрайонному відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження №56545292 від 07.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (ОСОБА_5І.) аліментів у розмірі ј частини щомісячно від всіх видів доходу за виконавчим листом 545/5637/15, виданого 13.03.2018 року Фрунзенським районним судом м. Харкова

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 ч.1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі за текстом – Закон) однією із засад здійснення виконавчого провадження є законність.

Одним із заходів примусового виконання рішень згідно з статтею 10 Закону є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Згідно з статтею 11 Закону строками у виконавчому провадженні - є періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно зі статтею 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Згідно з статтею 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець, зокрема, зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

Водночас, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення.

Згідно з статтею 71 Закону порядок стягнення аліментів визначається законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема, у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача та подання заяви стягувачем або боржником.

Згідно з пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Отже, з аналізу вказаних положень законодавства слідує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій зобов’язаний дотримуватись принципу законності, тобто здійснювати нарахування розміру аліментів у точній відповідності вимогам закону. Так, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження неодноразово проводився розрахунок заборгованості по аліментам та вживались заходи з примусового виконання рішення суду.

Державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 виконано розрахунок заборгованості по аліментах №45345 за період з червень 2015 року по червень 2018 року, без врахування вимоги ч.2 ст. 195 СК України та розділу ХVI Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

Як вбачається з Довідки Східної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 за період з 1 січня 2015 року по 6 січня 2017 року перебував на загальній системі оподаткування, загальна сума оподаткованого доходу за період 2015 – 2017 рік склала 0,0 грн. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням 06.01.2017 року, але з обліку в ОДПІ не знято.

Суд погоджується з доводами заявника про те, за період звернення стягувача до суду і по момент припинення здійснення ОСОБА_2 здійснення підприємницької діяльності розмір аліментів слід розраховувати як ј від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, в період з червня 2015 року по грудень 2016 року, включно, для розрахунку слід брати дохід від підприємницької діяльності, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» відповідного року.

Починаючи з січня 2017 року по червень 2018 року, позивач є особою, що не отримував заробіток, тому в даному випадку для розрахунку брати інформації про середню заробітну плату працівника для Харківської області.

Заявник 18 грудня 2018 року повторно звернувся до державного виконавця з заявою про здійснення перерахунку заборгованості за аліментів за період червень 2015 року – червень 2018 року з урахуванням періодів, коли він був суб’єктом підприємницької діяльності – ФОП на загальній системі оподаткування, та період, коли він став особо, яка не працює.

Державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 надана відповідь на зазначене звернення, в якому лише зазначив, що Державний виконавець здійснює розрахунок заборгованості відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України та зазначає, що регламентую ця норма закону.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню №5654529 – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року в частині ненадання відповіді на заяву про здійснення перерахунку розміру заборгованості аліментів;

Визнати неправомірним розрахунок заборгованості по аліментам за період червень 2015 - червень 2018 року Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року таким, що складений без дотримання вимог СК України та Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

Зобов’язати Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 під час здійснення ним виконавчого провадження №56545292 від 07.06.2018 року перевірити правильність обчислення заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні №56545292 від 07.06.2018 року із дотриманням вимог СК України та Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Суддя: