Рішення № 81568504, 07.05.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/328/19

07.05.2019

2 /328/358/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Токмак в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № б/н від 26.07.2014 та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву №б/н від 26.07.2014, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору надала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 17.01.2019 має заборгованість 58 414,57 грн., з яких: 28 270,94 грн. - тіло кредиту; 8546,59 грн. – відсотки за користування кредитом; 18 339,20 грн. – пеня; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2757,84 грн. – штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач на розгляд справи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи в судовому засіданні повідомлявся відповідно до вимог ЦПК України, відзив на позов не надав, клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст.1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Акцепт-Банк» з метою отримання кредитних послуг, у зв’язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку №б/н від 26.07.2014, відповідно до якої виявив бажання отримати кредит у ПАТ КБ «Акцепт-Банк».

Відповідач, підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, приєднався до вказаних послуг запропонованих йому ПАТ «Акцепт-Банк».

Згідно із зареєстрованою 14 червня 2018 року новою редакцією Статуту позивача, його повне офіційне найменування на даний час є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Станом на 01 липня 2018 року банком розрахована заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 26.07.2014, яка складає 58 414,57 грн., з яких: 28 270,94 грн. - тіло кредиту; 8546,59 грн. – відсотки за користування кредитом; 18 339,20 грн. – пеня; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2757,84 грн. – штраф (процентна складова).

Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З вказаним позовом до суду звернувся представник АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю ОСОБА_2, додавши до позовної заяви Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку №б/н від 26.07.2014, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. При цьому до суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між договору про надання банківських послуг і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву, та доказів того, що позивач уповноважений звертатися до суду з вказаним позовом до суду не надано, так як договір укладався між відповідачем та ПАТ КБ «Акцент-Банк».

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Зважаючи, що позивачем є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ,- зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі, й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази щодо набуття АТ КБ “ПриватБанк” права нового кредитора.

Заміна кредитора у зобов’язанні - це така правова конструкція, що передбачає перехід від первісного кредитора до нового прав та обов’язків у зобов’язанні.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України відступлення права вимоги ототожнюється з заміною кредитора, що здійснюється у зв’язку з переданням ним своїх прав іншій особі на підставі правочину, що спрямований на здійснення такої заміни.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна кредитора у зобов’язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярним правонаступництвом).

У відповідності до ст.30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно ст.124 Конституції України та ч.ч.1, 2 ст.3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сторонами вважаються особи, які є учасниками спірного матеріального правовідношення. Спором визнаються будь-які непорозуміння між суб’єктами права і достатньою підставою для вступу у процес і набуття правового статусу позивача є суб’єктивна впевненість, що права особи порушені, оспорені чи невизнані.

Наявність чи відсутність між сторонами правовідносин, суд вирішує під час ухвалення рішення, зокрема, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин (п.3 ч.1 ст.214 ЦПК).

З огляду на викладені правові норми, позивачем є особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав, а саме порушення в часі повинно існувати до відкриття провадження у справі.

Таким чином, зважаючи на обставини справи та викладені правові норми, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, а тому права АТ КБ «ПриватБанк» не порушені.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову в повному обсязі.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд також відмовляє позивачу АТ КБ «ПриватБанк» у відшкодуванні понесених ним судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.9, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з урахуванням п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код в ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України АН 775316, виданий Бабушкінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 15.04.2009, рнокпп НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця В.Вишиваного, будинок 68.

Рішення складено 07.05.2019.

Суддя: