Вирок № 81567399, 06.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.05.2019

Справа № 320/10150/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080140003160 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Фурманенко М.В.,

потерпілого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановив:

30 вересня 2018 року о 01-51 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, рухався по Шмідта в м. Мелітополі Запорізької області з боку вул. І. Алексєєва в напрямку пр. ОСОБА_3. На регульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Шмідта з пр. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1, що рухався в другорядній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», маючи технічну можливість уникнути зіткнення, не дав дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по пр. Б. Хмельницького з боку вул. Вакуленчука в напрямку вул. Гетьманська, наближаючись до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення. Після зіткнення автомобіль НОМЕР_2 продовжив рух, виїхав на правий за напрямком свого руху тротуар та здійснив зіткнення зі стовпом.

В результаті зіткнення водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 16.11, 33 (дорожній знак 2.1) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

33. «Дорожні знаки.

2. Знаки пріоритету.

2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя…».

Порушення п.п. 16.11, 33 (дорожній знак 2.1) ПДР України, вчинене ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 322 від 12.11.2018 у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: переломовивих правого кульшового суглобу з осколковим внутрішньо суглобовим преломом задньо-верхнього краю правої вертлюжної западини зі зміщенням уламків та вивихом голівки правого стегна догори та назад; травматичний набряк м’яких тканин правого стегна.

Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред’явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 30.09.2018 о 2 годині їхав на автомобілі по вул. Шмідта в напрямку пр. ОСОБА_3, відволікся на пішохода, якого пропускав перейти дорогу, та зіткнувся на перехресті доріг вул. Шмідта з пр. ОСОБА_3 з автомобілем, який їхав по пр. Б. Хмельницького в напрямку вул. Гетьманська, не пропустивши його. Автомобіль, з яким він зіткнувся, відкинуло на узбіччя та врізався у стовп. Очевидці скоєного викликали швидку допомогу на місце пригоди. В скоєному розкаюється, матеріальну шкоду частко відшкодував, запевняв, що буде і надалі виплачувати заподіяну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що їхав на автомобілі по пр. Б. Хмельницького, біля магазину «АТБ» розвертався водій таксі, тому він одразу не помітив автомобіль, яким керував обвинувачений. Він рухався по головній дорозі, а обвинувачений виїхав на перехрестя зі сторони вул. Шмідта, де й і відбулося зіткнення. Після зіткнення автомобілів відчув біль в районі стегна. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, було зроблено операцію, лежав у лікарні. Обвинувачений частково йому відшкодував завдану шкоду у розмірі 10 000 грн. Обвинуваченому просив призначити не суворе покарання, щодо позбавлення обвинуваченого водійських прав відніс на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органами досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття, визнання повністю вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, вину визнав повністю, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тому суд призначає покарання в межах санкції статті та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертизи.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь держави (р/р 31112115008009, УК у Шевченківському районі, м. Запоріжжя, назва банку: ГУДКУ у Запорізькій області, код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз № 19-126 від 18.10.2018, № 19-127 від 19.10.2018 та № 19-137 від 27.11.2018 у розмірі 6864 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-автомобіль НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_1 – залишити ОСОБА_1;

-автомобіль НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_2 – залишити ОСОБА_2;

- DVD-R диск з відеозаписом ДТП, долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: