Рішення № 81567315, 24.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/604/2019

Справа № 331/63/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Водоканал" (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 61) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: 69000, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (місце реєстрації: 69000, АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (місце реєстрації: 69000, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення,

В С Т А Н О В И В:

08.01.2019 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява КП «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення за період 01.09.2014р. по 30.11.2017р. в розмірі 17849,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 20202890 відкрито на ім'я ОСОБА_3

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 вересня 2014 року по 01 грудня 2017 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 17849,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на свою користь заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 вересня 2014 року по 01 грудня 2017 року в сумі 17849,50 грн.

В суді представник позивача позов підтримала з підстав, викладених по тексту позову та викладених у відповіді на відзив, долучених до матеріалів справи, просила його задовольнити.

Представник відповідачів – ОСОБА_2 в суді відзив на позовну заяву своїх довірителів підтримала та просила суд застосувати строк позовної давності, відмовивши у задоволенні позову КП «Водоканал».

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. (а.с. 18-19)

Ухвалою суду від 22 лютого 2019 року вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. (а.с. 32-33)

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення представників позивача та відповідачів, письмовий відзив відповідачів та відповідь на відзив позивача, наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 20202890 відкрито на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 8, 17)

Згідно рішення виконкому Запорізької міської ради №545 від 28.10.1999 року „Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення” у м. Запоріжжя, послуги з водопостачання та водовідведення квартири протягом 2002 - 2014 років надає КП «Водоканал». (а.с. 11)

Правовідносини щодо прав та обов’язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов’язків регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 вересня 2014 року по 01 грудня 2017 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 17849,50 грн. (а.с. 8)

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов”язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім’ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків між сторонами по справі є акти органів місцевого самоврядування: рішення Запорізької обласної ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачами не позбавляє відповідачів обов’язку сплачувати комунальні послуги, пов’язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності або користуванні.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що у лютому 2018 року КП «Водоканал» в порядку ч. 1 ст. 161 ЦПК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 цієї ж заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за той же період з 01.09.2014 р. по 01.12.2017 р. в сумі 17849,50 грн.

23.03.2018 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.09.2014 р. по 01.12.2017 р. в сумі 17849,50 грн.

16.04.2018 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 23.03.2018 р. по зазначеній справі, скасовано (а.с. 6).

Надалі, 08.01.2019 р. КП «Водоканал» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.09.2014 р. по 01.12.2017 р. в сумі 17849,50 грн. (а.с. 3)

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідачі до ухвалення судового рішення подали до суду заяву про застосування строку позовної давності, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву. (а.с. 41-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дій, що свідчать про визнання ним боргу.

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, наголошує на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року).

З розрахунку заборгованості вчабається, за спірний період дійсно відповідачами на рахунок позивача сплачено: у серпні 2015 року – 183,82 грн., у вересні 2015 року – 151,85 грн., у жовтні 2015 року – 201,31 грн., у листопаді 2015 року – 156,58 грн.. Оскільки вказані проплати були меншими ніж нараховані платежі за кожен місяць та враховуючи їх зарахування позивачем в погашення заборгованості за рішенням суду, суд приходить до висновку, що вказані проплати були діями щодо визнання попереднього боргу, а не сплатою поточних платежів. Доказів на спростування цього факту матеріли справи не містять.

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, взявши до уваги встановлені у судовому засіданні обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КП «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення за період 01.09.2014р. по 12.02.2015 р., одночасно задовольнивши вимоги про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення за період 13.02.2015р. по 01.12.2017 р. у розмірі 16000,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі КП «Водоканал» сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1762,00 грн., за квитанціями доданими до позовної заяви (а.с. 2) та за квитанцією доданою до заяви про видачу судового наказу (а.с. 5), а тому на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1579,49 грн..

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 64,67,68 ЖК України, ст. 526 ЦК України, ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Водоканал" (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 61) задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3), як зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002 м. Запоріжжя, вул.. Артема, 61 ЄДРПОУ 03327121) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 13 лютого 2015 року по 01 грудня 2017 року в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 66 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3), як зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002 м. Запоріжжя, вул.. Артема, 61 ЄДРПОУ 03327121) судовий збір в сумі 1579 (одна тисяча п”ятсот сімдесят дев’ять) гривень 49 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

24.04.2019