Ухвала суду № 81566121, 07.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/473/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Горюк Валентини Іванівни про визнання протиправними та скасування постанов.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Горюк Валентини Іванівни про відкриття виконавчого провадження ВП №58165151 від 06.02.2019 р. та постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із змісту адміністративного позову, в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта.

За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України.

Так, згідно ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Як видно із змісту позову, позивач в порушення наведених вимог Кодексу не виклав та не обґрунтував свої вимоги щодо предмета спору в частині звернення до суду з позовом до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Горюк В.І.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).

Однак, в супереч вищевказаним вимогам Кодексу, позивач належним чином не засвідчив копії доданих до позовної заяви документів.

Крім того, судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову УПП в Чернівецькій області №024435 від 22.09.2018 р. та постанову про стягнення виконавчого збору, проте до суду їх не надав, причини неможливості їх подання не зазначив, а також не надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №58165151 від 06.02.2019 р. та постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №58165151, однак оригінали або належним чином засвідчені копії оскаржуваних постанов до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаних документів.

Крім того, позивач не надав до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваних постанов.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог одночасно майновий та немайновий. Оскільки, позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору), то судовий збір має бути сплачений позивачем за кожну вимогу окремо.

Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру по 768,40 грн за кожну, а всього 1536,80 грн (2 х 768,40 грн).

Натомість, позивачем сплачено судовий збір тільки за одну вимогу в розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1338920203.1 від 26.04.2019 р. Відтак, недоплата судового збору складає 768,40 грн.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів та код платежу Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, чи ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України.

Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У поданому до суду позові, позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58165151 від 06.02.2019 р. та постанову про стягнення виконавчого збору.

У позовній заяві позивач вказує, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58165151 від 06.02.2019 р. йому стало відомо тільки 15.04.2019 р.

Згідно відомостей зазначених у системи відстеження відправлень Укрпошти, відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення №5800107958589, яким направлено до суду адміністративний позов, зареєстроване у відділенні Укрпошти №1 міста Чернівці 26.04.2019 р., а отримано судом 03.05.2019 р.

Однак, у адміністративному позові позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 26.04.2018 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.

Позивачем також не вказано відомості про те коли йому стало відомо про існування постанови про стягнення виконавчого збору.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Левицький В.К.