Рішення № 81565405, 07.05.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/733/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 136241,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/733/19 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

27.03.2019 відповідач надав до суду відзив (а.с.29-31), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що внесення орендної плати, як платежу за землю має право вимагати саме орендодавець земельної ділянки - Карлівська міська рада, а не Головне управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "КМЗ-Капітал" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 35939237.

За даними позивача за ТОВ "КМЗ-Капітал" обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 136241,00 грн, який виник за наступних підстав.

26.04.2016 між Карлівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "КМЗ-Капітал" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.12-13). За умовами договору в оренду передається земельна ділянка площею 7,3677 га /пункт 2 Договору/. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9451285,56 грн (станом на 19.02.2016) /пункт 5 Договору/. Договір укладено на 5 років /пункт 8 Договору/.

09.02.2017 між Карлівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "КМЗ-Капітал" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.14). За умовами договору в оренду передається земельна ділянка площею 2,4107 га /пункт 2 Договору/. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3277828,79 грн /пункт 5 Договору/. Договір укладено на 5 років /пункт 8 Договору/.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни /пункт 286.4 статті 286 Податкового кодексу України/.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

А відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ТОВ "КМЗ-Капітал" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 20.02.2018, у якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за 2018 рік у розмірі 398890,66 грн (а.с.15).

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до вказаної декларації нараховано податкові зобов'язання на: 30.10.2018 у сумі - 33240,89 грн; 30.11.2018 у сумі - 33240,89 грн; 30.12.2018 у сумі - 33240,89 грн; 30.01.2019 у сумі - 33240,87 грн, та які не сплачені відповідачем.

Крім того, на підставі акта перевірки від 07.09.2018 №7833/16-31-12-13-30/35939237 (а.с.20-21) прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0000455312, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 3277,46 грн (а.с.19).

Податкове повідомлення - рішення від 25.10.2018 №0000455312 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.58).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відтак, грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2018 №0000455312 є узгодженим.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 136241,00 грн (33240,89 грн + 33240,89 грн + 33240,89 грн + 33240,87 грн + 3277,46 грн ).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

– грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

– податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

– податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень 03.07.2018 позивачем винесено податкову вимогу №20243-17 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 24453,26 грн, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулася (а.с.18).

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене суд знаходить доведеним факт наявності у відповідача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов’язанням по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 136241,00 грн.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо функцій та прав контролюючих органів та щодо функцій державних податкових інспекцій.

З 01.01.2017 контролюючим органом в межах даної справи є ГУ ДФС у Полтавській області.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, б.4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал" (вул. Полтавська, 27, оф. 63, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35939237) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал" (код ЄДРПОУ 35939237) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 136241,00 (сто тридцять шість тисяч двісті сорок одна гривня) на р/р 33215812016147, код отримувача (ЄДРПОУ): 37997400, код класифікації доходів бюджету: 18010600, населений пункт: м.карлівка, отримувач: Карлівське УК, банк отримувача: Казначейство України, код банку (МФО): 899998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя ОСОБА_1