Рішення № 81565152, 06.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001556

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «За рівні права та можливості» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація «За рівні права та можливості» звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №4649 від 14.02.2019 року; зобов’язання Львівської міської ради надати Громадській організації «За рівні права та можливості» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року у справі №813/1577/18 Львівською міською радою прийнята ухвала №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157б). Вважає, що у вищевказаній ухвалі відсутня належна мотивувальна частина, норми закону вказані на власний розсуд, відсутній вичерпний перелік підстав для відмови, а відтак відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.

Ухвалою суду від 05.04.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради підготовлено два альтернативних проекти ухвали «Про надання та про відмову у наданні Громадській організації «За рівні права та можливості» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б). Проект ухвали «Про надання Громадській організації «За рівні права та можливості» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б), розглядався на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради 14.02.2019 року, проте не набрав достатньої кількості голосів. Оскільки земельна ділянка на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б) згідно ст.134 ЗК України підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та частково входить в межі земельної ділянки площею 0,0373 на вул.І.Франка, 155, кадастровий номер 4610136800:01:002:0032 було підготовлено та винесено на розгляд пленарного засідання сесії Львівської міської ради 14.02.2019 року, альтернативний проект ухвали «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б)». За результатами розгляду прийнято ухвалу №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б)». Представник відповідача вважає, що Львівська міська рада діяла у відповідності до чинного законодавства та не порушила права позивача.

Судом відхилено клопотання про залучення гр.ОСОБА_1 до участі у справі, як третьої особи на стороні відповідача та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, як документально необгрунтовані.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №813/1577/18, яким позов Громадської організації «За рівні права та можливості» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо не розгляду клопотання Громадської організації «За рівні права та можливості» від 14.03.2018 року № 100 про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на вул. ОСОБА_2 між будинками 157 - 157-б у м.Львові. Зобов'язано Львівську міську раду розглянути клопотання Громадської організації «За рівні права та можливості» від 14.03.2018 року №100 у відповідності до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року у справі №813/1577/18 Львівською міською радою прийнята ухвала №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б). Вказана відмова мотивована обов’язковістю продажу земельної ділянки на конкурсних засадах (земельних торгах) та тим, що частина земельної ділянки площею 0,25 га на вул. ОСОБА_2 (між будинками №157 - №157-б) входять у межі земельної ділянки площею 0,0373 га на вул.І.Франка 155 (кадастровий номер 4610136800:01:002:0032).

Позивач вважає, рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини 2, 3 ст.123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою обов'язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ст.123 ЗК України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Згідно матеріалів справи, Львівською міською радою на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року у справі №813/1577/18 прийнято ухвалу №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б). Вказана відмова мотивована обов’язковістю продажу земельної ділянки на конкурсних засадах (земельних торгах) та тим, що частина земельної ділянки площею 0,25 га на вул. ОСОБА_2 (між будинками №157 - №157-б) входять у межі земельної ділянки площею 0,0373 га на вул.І.Франка 155 (кадастровий номер 4610136800:01:002:0032).

Ухвала Львівської міської ради №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» не містить обґрунтування та мотивів, з яких виходив вказаний колегіальний орган при прийнятті такого рішення. Таким чином, незважаючи на те, що міською радою було прийнято оскаржуване рішення із дотриманням встановленої законом процедури, відповідачем всупереч положенням частини 3 статті 123 ЗК України не були вказані обґрунтовані підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з долученими доказами, що є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Відповідачем не обґрунтовано, що земельна ділянка, про яку йдеться в заяві частково входить у межі наданої фізичній особі земельної ділянки, не долучено підтверджуючих документів про це до рішення, так і до матеріалів справи.

Відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.

З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, що ухвала Львівської міської ради №4649 від 14.02.2019 року не містить достатніх мотивів та обґрунтувань з посиланням на відповідні норми права, з яких виходив відповідач, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення.

У позовних вимогах позивач просить також зобов'язати Львівську міську раду надати Громадській організації «За рівні права та можливості» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б).

Згідно Рекомендацій ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_4 міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Міськрада є колегіальним органом, який приймає свої рішення шляхом голосування, а тому суд не може зобов'язати колегіальний орган прийняти рішення із заздалегідь визначеним змістом.

Стаття 245 ч. 2 п. 10 КАС України наділяє суд правом у разі задоволення позову прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, вищевказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача (не зазначено конкретної обґрунтованої підстави для відмови, що визначені у ст.123 ЗК України). З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву Громадської організації «За рівні права та можливості» про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б) у постійне користування для будівництва медичного центру діагностики та реабілітації з врахуванням правової оцінки наданої у даному рішенні суду.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №4649 від 14.02.2019 року «Про відмову Громадській організації «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б).

Зобов’язати Львівську міську раду повторно розглянути заяву Громадської організації «За рівні права та можливості» про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га на вул.І.Франка (між будинками №157 - №157-б) у постійне користування для будівництва медичного центру діагностики та реабілітації з врахуванням правової оцінки наданої у даному рішенні суду.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) за рахунок бюджетних асигнувань 960,50 грн. сплаченого судового збору на користь Громадської організації «За рівні права та можливості» (79026, м.Львів, вул.Карманського, 6/3, код ЄДРПОУ 41093163).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.