Вирок № 81563688, 07.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем - Поддубцевою С.Г.

за участю: прокурора - Іпатова О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі матеріли кримінального провадження № 201/8395/18 (пр. № 1-кп/201/40/2019) відомості про яке 11 серпня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040650002730, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янське Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше судимого: 03 липня 1996 року вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.ст. 81-6, 90 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст.ст. 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 08 жовтня 1999 року за постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 1999 року на підставі ст. 5 ЗУ «Про амністію» від 16.07.1999 року; 20 березня 2002 року вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 04 лютого 2008 року за відбуттям строку покарання; 21 листопада 2012 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком один рік; 21 листопада 2013 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 71 КК України до покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі, звільненого 08 червня 2015 року за ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2015 року умовно-достроково не невідбутий строк покарання три місяці 18 днів, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 03 червня 2017 року приблизно о 19.00 годині, перебуваючи поблизу будинку № 139 по вул. Мандриківській у м. Дніпрі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, проник до колодязю кабельної каналізації, в якому виявив наявність підземних кабелів телекомунікації та які визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись у вказаному колодязі, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину у вигляді кухонного ножа, почав від'єднувати за допомогою останнього фрагмент телефонного кабелю марки ТПП 600x2x0,4, який належить юридичній особі ПрАТ «Фарлеп-Інвест», в особі представника юридичної особи ОСОБА_2

Проте враховуючи те, що відбулося спрацювання сигналізації на пошкодженому обвинуваченим ОСОБА_1 телекомунікаційному кабелі та на місце події прибули працівники охоронного підприємства ТОВ «Вето», обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий на місці вчинення злочину, у зв'язку з чим, не вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця за причин, які не залежали від його волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_1, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, при цьому, ці обставини суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставини, суд відносить рецидив злочинів, у зв'язку із його засудженням раніше за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке не впливає на кваліфікуючу ознаку інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретним обставинам і наслідкам, ступеню здійснення злочинного наміру обвинуваченого ОСОБА_1 та причинам, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю цього кримінального правопорушення, а також обставинам, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з реальним його відбуванням, в той же час, на думку суду, призначення останньому покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 286 грн. (двісті вісімдесят шість гривень).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов