Рішення № 81563680, 26.04.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6670/18

№ провадження 2/208/1598/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша кам’янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша кам’янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

У своєму позові позивач просить суд визнати за ним право власності на гараж загальною площею 19,3 кв.м. із оглядовою ямою, розташований за адресою по вулиці Миру в м.Кам’янське, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що 26 жовтня 2017 року помер його батько ОСОБА_4, заповіту не залишив. Він є єдиним спадкоємцем за законом та 13 квітня 2018 року подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Спадковим майно після смерті батька були частина квартири та гараж, загальною площею 19,3 кв.м. із оглядовою ямою, розташований за адресою по вулиці Миру в м.Кам’янське, Дніпропетровська область. Постановою державного нотаріуса Першої кам’янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 13 квітня 2018 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про права на спадщину за законом на гараж після смерті батька, у зв’язку з відсутністю державної реєстрації права власності на гараж за померлим ОСОБА_4 Зазначений гараж збудований у 1984 році. ОСОБА_4 не знав, що в подальшому у зв’язку із змінами у законодавстві він мав отримати від виконкому районної ради, який прийняв гараж в експлуатацію, свідоцтво про право власності на спірну нерухомість, а тому не отримав таке свідоцтво і не зареєстрував своє право власності на гараж. Відсутність правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця на гараж унеможливлює оформлення спадщини після його смерті нотаріусом. Вважає, що він має право на гараж, який законно збудований його батьком із дозволу органів місцевої влади, як його єдиний спадкоємець за законом першої черги. У своєму позові позивач посилається на вимоги ст.317, 319, 1261 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив суд визнати за ним право власності на гараж загальною площею 19,3 кв.м. із оглядовою ямою, розташований за адресою по вулиці Миру в м.Кам’янське, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4. В судовому засіданні посилався на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради у судове засідання не з’явився, надав суду лист, у яких просить розглянути справу за відсутністю їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Перша кам’янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився, надав суду лист, у яких просить розглянути справу за відсутністю їх представника.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, що вбачається зі свідоцтва про народження видане в квітні 1968 року (а.с.13).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, видане 31 жовтня 2017 року Заводським районним у місті ОСОБА_3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 26 жовтня 2017 року помер (а.с.12).

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивач скористався своїм правом, яке визначено ст.1269 ЦК України та звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але постановою державного нотаріуса Першої кам’янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 13 квітня 2018 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про права на спадщину за законом на гараж після смерті батька, у зв’язку з відсутністю державної реєстрації права власності на гараж за померлим ОСОБА_4 (а.с.21).

Ст.1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як встановлено в судовому засіданні рішенням № 375 виконавчого комітету Брєжнєвської районної ради народних депутатів від 16 листопада 1984 року ОСОБА_4 дозволена подальша експлуатація гаражу, розташованого в комплексі існуючих по вулиці Миру в м.Кам’янське, Дніпропетровська область (а.с.7).

Відповідно до вимог ст.4, ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, до суду звертаються за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Окрім цього, відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Так, ст.76, ст.77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст.ст.79, 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, у своєму позові позивач посилається на вимоги ст.317, 319, 1261 ЦК України, де ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Так, на виконання вимог ст.81 ЦПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що померлий ОСОБА_4 дійсно набув право власності на гараж, загальною площею 19,3 кв.м. із оглядовою ямою, розташований за адресою по вулиці Миру в м.Кам’янське, Дніпропетровська область.

Посилання позивача на вимоги ст.ст.317, 319, 1261 ЦК України, на підставі яких позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом, якими лише визначено зміст права власності та здійснення права власності, є безпідставними.

Окрім цього, позивачем не доведено в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи законних інтересів зі сторони відповідача саме ОСОБА_3 міської ради.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 316, 319, 1261 ЦК України, ст. ст. ст. ст.12, 19, 76-79 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша кам’янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, пр-т Аношкіна, буд.№ 58-А, кв.№ 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3 міська рада, адреса: Дніпропетровська області, м. Кам’янське, майдан ОСОБА_6, 2, ЄДРПОУ 24604168.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Перша кам’янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, адреса: Дніпропетровська області, м. Кам’янське, вул.Медична, 3.

Суддя Похваліта С. М.