Вирок № 81563553, 07.05.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/7651/18

1-кп/212/253/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040730002436 від 23.08.2018 року, з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 2-ї групи, раніше судимого: 18.10.2001 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 140 ч. 2 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 31.10.2003 року на невідбутий термін 8 місяців 14 днів; 11.11.2004 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч.2, 187 ч.1, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 29.12.2006 року на невідбутий термін 7 місяців 20 днів; 21.12.2009 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. 2, 187 ч.2, 70 ч.4, КК України, до 8 років позбавлення волі, звільнений 27.07.2015 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Кривдюк С.В., ОСОБА_3, потерпіла - ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, захисник - адвокат Орлов В.І.

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, повторно, 20.08.2018 року знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 в якій проживає разом з матір'ю, яка являється власником квартири - ОСОБА_4, з якою ОСОБА_1 не веде спільний побут, однак має вільний доступ до майна, яке знаходиться у приміщенні даної квартири. Приблизно о 18-00 годині 20.08.2018 року ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, скориставшись відсутністю господаря квартири - потерпілої ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав зі столу в приміщенні кімнати мобільний телефон марки «Samsung GT-C3222» вартістю 1006,40 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_4, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1006,40 гривень.

Крім того, повторно, ОСОБА_1 12.09.2018 року знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1, в якій проживає разом з матір'ю, яка являється власником квартири - ОСОБА_4, з якою ОСОБА_1 не веде спільний побут, однак має вільний доступ до майна, яке знаходилося в приміщенні даної квартири. Приблизно о 15-00 годині 12.09.2018 року ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, скориставшись відсутністю господаря квартири - потерпілої ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав з кухні газову плиту «Індезіт» вартістю 4005,30 гривень, яка належить потерпілій ОСОБА_4, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 4005,30 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 15.09.2018 року приблизно о 12.20 годині ОСОБА_1 знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 в якій проживає разом з матір'ю, яка являється власником квартири - ОСОБА_4, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_4, а саме мобільним телефоном марки «Самсунг GT-C3322», перебуваючи в одній кімнаті з потерпілою ОСОБА_4, яка сиділа на ліжку, з корисливих мотивів, вихопив з рук потерпілої належний їй мобільний телефон та попрямував до виходу з квартири. У цей час ОСОБА_4, викривши злочинні наміри ОСОБА_1, звернулася до ОСОБА_1 з вимогами щодо повернення належного їй мобільного телефону марки «Самсунг GT-C3322». Однак, ОСОБА_1, ігноруючи вимоги потерпілої ОСОБА_4, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілої, зник з території квартири, тим самим здійснив відкрите викрадення мобільного телефону марки «Самсунг GT-C3322» вартістю 1006,40 гривень, який належить ОСОБА_4, та обернув його на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1006,40 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 16.09.2018 року знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 в якій проживає разом з матір'ю, яка являється власником квартири - ОСОБА_4, з якою ОСОБА_1 не веде спільний побут, однак має вільний доступ до майна, яке знаходилося в приміщенні даної квартири. Приблизно о 15-00 годині 16.09.2018 року ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, скориставшись відсутністю господаря квартири - потерпілої ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, шляхом вільного доступу таємно викрав з кухні холодильник «Індезіт BLA» коричневого кольору вартістю 3416,67 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_4, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 3416,67 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово змінював покази, визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185 КК України - повністю, за ч. 2 ст. 186 КК України - частково, не погоджуючись із кваліфікацією злочину, суду пояснив, що дійсно вчинив крадіжки у матері за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, однак, заперечив щодо відкритого викрадення телефону, зазначивши, що в той день йому необхідно було продати оленячі роги, і він взяв у матері телефон з метою зателефонувати покупцеві і вийшов разом з телефоном з квартири, при цьому мати добровільно віддала йому телефон, який в подальшому він заклав до ломбарду. У подальшому зазначив, що не визнає себе винним, оскільки дії потерпілої - його матері , спрямовані на те, є щоб відібрати у нього майно, яке перебуває у їхній спільній власності.

Захисник обвинуваченого адвокат Орлов В.І. просив виправдати обвинуваченого за усіма епізодами обвинувачення.

Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів , його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказів.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово здійснював крадіжки її майна з квартири, де вони разом мешкають. Крім того, пояснила, що перебувала в квартирі разом із ОСОБА_1, вона сиділа біля тумби і в руках тримала телефон. ОСОБА_1 підійшов і вирвав у неї з рук цей телефон, і, незважаючи на її вимогу повернути майно, пішов з квартири. Також, зазначила, що вказаний телефон він вже викрадав, а потім повертав. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання.

Крім вищезазначених показів потерпілої ОСОБА_4, а також частково показів обвинуваченого ОСОБА_1, вина останнього у скоєнні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України при встановлених судом обставинах, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:

Витягом з кримінального провадження № 12018040730002436, згідно якому до ЄРДР внесені повідомлення, зокрема 16.09.2018 року про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 186 КК України про те, що 15.09.2018 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, відкрито викрав мобільний телефон марки «Самсунг», тим самим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1006,40 грн. (ЄО № 28033 від 15.09.2018 року) .

/а.к.п. 70-72/

Рапортом ст.інспектора-чергового Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 15.09.2018 року про те, що 15.09.2018 року отримано заяву та зареєстровано в ЄО за № 28033 від 15.09.2018 року як грабіж за повідомленням ОСОБА_8 про те, що до квартири заявниці зайшов чоловік ОСОБА_1, вихватив з рук телефон Самсунг сірого кольору, куди втік заявниці не відомо.

/а.к.п. 82/

Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 15.09.2018 року про те, що 15.09.2018 року приблизно о 12.20 годині її син ОСОБА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном в квартирі АДРЕСА_1.

/а.к.п. 83/

Протоколом огляду місця події від 15.09.2018 року з фототаблицею, складеним в присутності двох понятих та за участю спеціаліста ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_1, відповідно якому зафіксована обстановка місця події, розташування в квартирі меблів, під час огляду нічого не виявлено і не вилучено.

/а.к.п. 85-89/

Висновком судово-товарознавчої експертизи №441 від 26.09.2018, згідно якому ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung GT-C3222», придбаного в 2017 році за 1000 грн., станом цін на 15.09.2018 становила 1006,40 грн.; холодильника «Індезіт BLA» коричневого кольору, придбаного в 2015 році за 3999 грн., станом цін на 16.09.2018 становила 3416,67 грн.; газової плити «Індезіт», придбаної в 2016 році за 4000 грн., станом цін на 12.09.2018 становила 4005,30 грн.

/а.к.п. 122-125/

За таких обставин суд визнає показання потерпілої ОСОБА_4, всі наведені вище письмові докази, а також частково показання обвинуваченого в частині, що їм не суперечать, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_1 на скоєння інкримінованих йому злочинів.

При цьому, показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що потерпіла ОСОБА_4 добровільно надала йому свій телефон зателефонувати покупцеві і, що з її дозволу він вийшов з квартири разом із телефоном, а потім заклав телефон до ломбарду, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються доказами дослідженими в судовому засіданні, зокрема показаннями самої потерпілої, рапортом від 15.09.2018 року, в якому о 12.34 годині зафіксовано повідомлення потерпілої про те, що 5 хв. тому ОСОБА_1 вихватив з рук телефон і зник з квартири, що свідчить про правдивість показів потерпілої ОСОБА_4, яка негайно повідомила правоохоронні органи про подію, при цьому не будучи обізнаної про те, яким чином ОСОБА_1 розпорядиться її майном, а тому, та на думку суду, покази обвинуваченого являють собою форму захисту від пред'явленого обвинувачення.

Всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, і кваліфікує його дії: за епізодами від 20.08.2018 року, 12.09.2018 року, 16.09.2018 року ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно; за епізодом від 15.09.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин та злочин середнього ступеню тяжкості.

За висновком судово-психіатричної експертизи №191 від 25.09.2018 ОСОБА_1 на теперішній час виявляє органічний емоційний лабільний розлад, ускладнений поєднаним вживанням наркотиків та інших психоактивних речовин з синдромом залежності, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними, у застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період часу інкримінуємого діяння (20.08.2018 року), ОСОБА_1 у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними / а.к.п. 112-118/, згідно довідки начальника філії державної установи» Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях має ряд хронічних захворювань,а саме ВІЛ-інфекція, перенесений туберкульоз, хронічний панкреатит, хронічна наркоманія.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів (а.к.п. 107-108); за місцем мешкання характеризується задовільно (а.к.п. 110); перебував під наглядом лікаря-нарколога з вересня 1999 року по листопад 2006 року з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 2015 року з приводу: органічний емоційний лабільний розлад, обумовлений енцефалопатією складного ґенезу (а.к.п. 111); не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має; не одружений; має декілька хронічних захворювань.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не встановив.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не встановив.

Враховуючи вищевикладене, детально проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ст.ст. 185 ч.2, 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання за правилами ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого умисного злочину проти власності, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На досудовому розслідуванні щодо обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дію якого суд вважає необхідним залишити без змсін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 вересня 2018 року, зарахувавши до строку покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: газову плиту «Індезіт», холодильник «Індезіт BLA», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити в розпорядженні власника ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О. Н. Борис