Рішення № 81563514, 06.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/412/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді І.В. Маренича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Істратія В.А. у ВП №58705545 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Проте, даних законодавчих приписів відповідачем не дотримано, відтак, спірна постанова є незаконною.

11.04.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали.

24.04.2019 р. позивачем було усунуто недоліки, які були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

26.04.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 06.05.2019 р.

06.05.2019 р. представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду представником позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не прибуття відповідача без поважних причин в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19.03.2019 р. у справі № 720/616/19 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено. Накладено арешт шляхом заборони відчуження на майно, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1, а саме на:

- житловий будинок по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ньому ;

- нежитлову будівлю загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (ІІ категорії складності) по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ній (а.с. 7).

Ухвала набрала законної сили 19.03.2019 р.

25.03.2019 р. постановою головного державного виконавця Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Істартія В.А. ВП №58705545 відкрито виконавче провадження з виконання ухвали №720/616/19 виданої 19.03.2019 р. про накладення арешту шляхом заборони відчуження на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме :

- житловий будинок по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ньому ;

- нежитлову будівлю загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (ІІ категорії складності) по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в цій будівлі (а.с. 8).

Постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 25.03.2019 р. особисто.

Отримавши таку постанову, під час здійснення опису нерухомого майна, позивач повідомив відповідача, що в ухвалі суду допущено описку, а саме в накладенні арешту шляхом заборони відчуження нежитлової будівлі загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (ІІ категорії складності) по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в цій будівлі. Позивачем зазначено, що її нежитлове приміщення знаходиться по АДРЕСА_1.

Однак, 26.03.2019 р. головним державним виконавцем Істратієм В.А., керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн (а. с. 9).

27.03.2019 р. позивачем отримано вказану постанову про накладення штрафу особисто.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

За змістом положень ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон №1404-VIII чинного на час виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 63 Закону №1404-VIII на яку посилається державний виконавець у постанові, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведених норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин.

Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Зі змісту постанови від 25.03.2019 р., судом встановлено, що відповідачем відкрито виконавче провадження з виконання ухвали № 720/616/19 виданої 19.03.2019 р. Новоселицьким районним судом про накладення арешту шляхом заборони відчуження на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме : - житловий будинок по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ньому; - нежитлову будівлю загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (II категорії складності) по АДРЕСА_1, та рухоме майно, яке знаходиться в цій будівлі.

Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду.

Відповідно до ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом (ч. 6 ст. 56 Закону №1404-VIII).

Як вбачається із електронної бази даних Міністерства юстиції України «Автоматизована система виконавчого провадження» 25.03.2019 р. державним виконавцем Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Істратієм В.А. прийнято постанову, якою на підставі ухвали суду накладено арешт на майно, що належить боржнику: на житловий будинок по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ньому; на нежитлову будівлю загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (II категорії складності) по АДРЕСА_1, та рухоме майно, яке знаходиться в цій будівлі. Також вказаною постановою накладено арешт на нерухоме майно: 1) перукарню, місцезнаходження: АДРЕСА_1 2) магазин змішаних товарів, місцезнаходження: АДРЕСА_1 3) нежитлову будівлю загальною площею 152,7, місцезнаходження: АДРЕСА_1 4) житловий будинок, місцезнаходження: АДРЕСА_1 що належить боржнику: ОСОБА_1

Також судом встановлено, що 26.03.2019 р. відповідачем накладено на позивача штраф за невиконання ухвали №720/616/19 від 19.03.2019 р., яка видана Новоселицьким районним судом, якою задоволено заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, а саме накладення арешту шляхом заборони відчуження на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме на:

- житловий будинок по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ньому ;

- нежитлову будівлю загальною площею 152,7 квадратних метра, торговою площею 58,9 квадратних метра, яку облаштовано під магазин змішаних товарів та перукарню (ІІ категорії складності) по АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в ній та накладено штраф у сумі 1700,00 грн.

У постанові вказано, що рішення суду не виконане, однак, в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про виконання ухвали суду у справі №720/616/19 від 19.03.2019 р. ще 25.03.2019 р.

Також з постанови вбачається, що штраф застосовано за невиконання рішення суду, а відповідно ж до норм закону, що наведено вище, підставою для застосування штрафу є невиконання рішення без поважних причин.

З наданих суду документів не вбачається в зв'язку з чим державний виконавець дійшов висновку про невиконання ухвали суду та яких саме дії або утриматися від їх вчинення зобов'язав суд ухвалою у справі № 720/616/19 від 19.03.2019 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державним виконавцем під час винесення постанови не було об'єктивно оцінено докази та обставини справи, що призвело до помилкового висновку про можливість притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу, а тому наявні законні підстави для визнання постанови протиправною та її скасування, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вищевказаним норм права та давали суду правові підстави для задоволення позовних вимог, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу у ВП №558705545 від 26.03.2019 р. є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1 та 3 ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин неподання відповідачем відзиву на позов суд кваліфікує як його визнання.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 22.04.2019 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн відповідно до квитанції №10399 від 22.04.2019 р. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 139, 241, 250, 287, 263, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Істартія В.А. у ВП №558705545 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в розмірі 1700,00 грн.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач - Новоселицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територаліьного управління юстиції у Чернівецькій області (вул. Косіора. 2, м. Новоселиця, Чернівецька область, 60300, Код ЄДРПОУ 35039686)

Суддя І.В. Маренич