Рішення № 81563079, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 квітня 2019 р. № 520/191/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Козирі В.М.,

за участі:

позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Військово-лікарської комісії Північного регіону Міністерство оборони України (вул. Культури, буд. 5,м. Харків,61058, код ЄДРПОУ24983125) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії Північного регіону Міністерство оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень в особі штатної ВЛК Північного регіону Міністерства Оборони України, розташовану в місті Харків по вулиці Культури 5 (код 24983125) по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_2 від 23.05.1996 року), що мешкає: АДРЕСА_2;

- зобов'язати суб'єкт владних повноважень в особі штатної ВЛК Північного регіону Міністерства Оборони України, розташовану в місті Харків по вулиці Культури 5 (код 24983125) вчинити дії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_2 від 23.05.1996 року), що мешкає: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у встановленні причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що Військово-лікарська комісія Північного регіону Міністерство оборони України не є повноважним органом, що може встановлювати причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1., оскільки позивач проходив службу в прикордонних військах КДБ СРСР, просив замінити неналежного відповідача на належного - ЦВЛК ДПС України.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в лавах Збройних Сил в період з 11 листопада 1984 року по 19 грудня 1986 року. Виконував інтернаціональний обов'язок в республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 20 листопада 1984 року по 19 грудня 1986 року. Має статус Ветеран війни - Учасник бойових дій. Посвідчення НОМЕР_2 від 23.05.1996 року.

18 березня 1986 року, під час проходження військової служби в республіці Афганістан на в'їзді до міста Анхой, перебуваючи за кермом автомобіля Урал - 4320 потрапив під гранатометний обстріл, в наслідок якого отримав осколкові поранення голови, правої ноги. Був контужений. Незважаючи на важкі поранення, продовжував виконання військових обов'язків та будучи водієм, вивіз з поля бою всіх поранених бійців в тому числі командира.

Після поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у пункті медичної допомоги військової частини 2042 з 19 березня 1986 року по 24 березня 1989 року з діагнозом: «Контузія. Струс головного мозку».

10 листопада 1986 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР. нагороджений бойовою нагородою, медаллю «За відвагу». Посвідчення К № 473896 від 25.11.1986 року.

23 січня 1987 року. Головою Комітету Державної Безпеки СРСР, нагороджений державною нагородою, медаллю «За відзначення в охороні державного кордону СРСР». Посвідчення НОМЕР_3 від 23.01.1987 року.

Згідно Висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №374-2018 від 25 квітня 2018 року Позивачеві підтверджено причинний зв'язок тілесних ушкоджень та захворювань з часом виконання інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан.

У грудні 2018 року позивач звернувся до штатної ВЛК Північного регіону Міністерства Оборони України, розташовану в місті Харків по вулиці Культури, 5 (код 24983125) для опрацювання медичних та військово-облікових документів для встановлення причинного зв'язку його контузії та захворювань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де ведися бойові дії

13 грудня 2018 року ВЛК Північного регіону, своїм листом за №1003, фактично відмовила позивачу у розгляді питання про встановлення причинного зв'язку його контузії та захворювань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, посилаючись на те що позивач проходив військову службу у складі в/ч 2042 (Прикордонні війська КДБ СРСР), і тому його документи повинні бути розглянуті Центральною ВЛК державної Прикордонної служби України (вул. Ягідна. 58. м. Київ).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позивач оскаржує бездіяльність саме ВЛК Північного регіону МО України, яка підтверджується відмовою у вчиненні дій з розгляду питання про встановлення причинного зв'язку контузії та захворювань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, наданій у відповіді ВЛК Північного регіону МО України №1003 від 13.12.2018 року.

Відтак, вимоги заявлені позивачем саме до ВЛК Північного регіону МО України та стосуються бездіяльності саме вказаного суб'єкта владних повноважень, з огляду на що, судом клопотання відповідача про заміну ВЛК Північного регіону МО України на належного відповідача ЦВЛК ДПС України було залишено без задоволення.

Стосовно посилань відповідача на той факт, що він не є юридичною особою, а відтак не може бути відповідачем по справі, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень З боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 7 ст.. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, в розумінні КАС України, наявність статусу суб'єкта владних повноважень не пов'язується законом із наявністю статусу юридичної особи у такого суб'єкта, а пов'язується з виконанням управлінських функцій, в тому підчас реалізації делегованих повноважень.

Як вбачається з п. 12 Положення про Військово-лікарську комісію Північного регіону, затвердженого Наказом начальника Центральної військово-лікарської комісії від 18.01.2019 року № 3, ВЛК Північного регіону приймає рішення у вигляді постанови.

Постанови ВЛК Північного регіону оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово- лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови ВЛК Північного регіону приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК Північного регіону незалежні і у своїй роботі керуються Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК Північного регіону. Члени ВЛК Північного регіону зобов'язані дотримуватися Положення. Думка осіб, які приймають участь в засіданні ВЛК Північного регіону також заноситься до протоколу засідання ВЛК Північного регіону.

Відповідно до п. 13 вказаного Положення, Голова ВЛК Північного регіону, члени ВЛК Північного регіону та особи, які приймають участь у засіданнях ВЛК, несуть персональну відповідальність за прийняте ними рішення.

Голова та члени ВЛК несуть особисту відповідальність за видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

За порушення законодавства України та Положення голова, члени ВЛК Північного регіону і особи, які приймають участь у засіданнях ВЛК, залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Відтак, Положенням про ВЛК Північного регіону відповідача наділено повноваженнями з прийняття рішень у вигляді постанов з питань встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Вказані повноваження реалізуються відповідачем самостійно та незалежно від будь-яких інших органів, в тому числі тих, яким підпорядковується ВЛК.

Голова та члени ВЛК несуть особисту відповідальність за видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Відтак перекладення відповідальності за невиконання ВЛК Північного регіону пов'язана з особами її членів та Голови та не може бути перекладено на інших осіб або інші органи.

Відтак, позивачем вірно визначено відповідача у справі, з огляду на що, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про заміну відповідача ВЛК Північного регіону на Міністерство оборони України, до повнговажень якого не входить зокрема прийняття рішень у вигляді постанов з питань встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

За таких обставин, доводи викладені у відзиві та клопотаннях відповідача щодо неналежності відповідача, та неможливості ВЛК Північного регіону бути відповідачем по справі відхиляються судом, як необґрунтовані.

Стосовно наявності повноважень відповідача щодо прийняття рішень у вигляді постанов з питань встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) стосовно позивача, як військовослужбовця, що проходив військову службу в прикордонних військах КДБ СРСР, суд зазначає наступне.

П. 4.7. Наказ Міноборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі Наказ МОУ № 530 від 14.08.14) визначає, що у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.

Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється зокрема витягом з протоколу засідання ВЛК.

Відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Стосовно правонаступництва Міністерства оборони України по відношенню до підрозділів військових формувань, в яких проходив службу позивач, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року № 10224-ХІ «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п. п. 1,2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року «Про військові формування на Україні», Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про правонаступництво України» органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української PCP, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 02.01.1992 р. № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» з наступними змінами - Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Тобто, Державний комітет у справах охорони державного кордону України (нині - Державна прикордонна служба України) у 1992 році став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України.

Позивач проходив військову службу з 20.11.1984 року по 19.12.1986 року у військовій частині 2042 Управління військ Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, який був частково дислокований на території республіки Афганістан у час, коли там велися бойові дії.

Відтак, позивач не проходив військову службу в складі Західного прикордонного округу КДБ СРСР, правонаступником якого відповідно до чинного законодавства став Державний комітет у справах охорони державного кордону України, а пізніше Державна прикордонна служба України.

До матеріалів справи позивачем подано копію військового квитку, в якому в графі звільнений зокрема зазначено, «Звільнений в запас 19.12.1986 року Наказом МО СРСР № 206».

З зазначених матеріалів вбачається, що позивач був звільнений в запас саме Міністерством оборони СРСР, а відтак і розрахунок позивача під час звільнення здійснювало Міністерство оборони СРСР.

При цьому суд також зазначає, що прикордонні війська були виведені з-під керівництва Збройних Сил у 1989 році, тобто після звільнення позивача в запас.

За таких обставин, повноваження щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) стосовно позивача, як військовослужбовці, якого звільнено з військового формування, що на момент звільнення позивача в запас було підпорядковано МО СРСР, та правонаступником якого відповідно до чинного законодавства не є Державна прикордонна служба України, покладаються саме на штатні ВЛК МО України.

Відповідачем до матеріалів справи додано документи, видані посадовими особами Міністерства оборони України, зокрема Протокол узгоджувальної наради від 21.10.2016 року, лист Військово-медичного департаменту МО України від02.07.2015 року № 249/3/4843, Лист ЦВЛК МО України від 19.ж10.2016 року № 6058, якими відповідні посадові особи доводять до відома, що розгляд питання щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) стосовно колишніх військовослужбовців, що проходили військову службу у прикордонних військах КДБ СРСР не належить до повноважень штатних ВЛК МО України.

Суд не бере вказані докази до уваги, та не враховує вимоги, викладені в таких документах,з огляду на те, що вказані документи не є нормативно-правовими актами, які встановлюють наявність правонаступництва Міністерства оборони України та Державної прикордонної служби України стосовно осіб, що проходили військову службу у складі прикордонних військ КДБ СРСР, які не входили до Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Вимоги зазначених документів, у разі якщо вони суперечать нормам чинного законодавства, не підлягають виконанню та не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) стосовно позивача.

Відповідно до п. 2 Положення про ВЛК Північного регіону ВЛК Північного регіону у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, першого заступника Міністра оборони України, заступників Міністра оборони України, начальника Головного військово-медичного управління - начальника медичної служби Збройних Сил України, розпорядженнями начальника Центральної військово-лікарської комісії та нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України в частині, що стосується, а також цим Положенням.

Жоден з наданих відповідачем документів на підтвердження відсутності повноважень із встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) стосовно позивача, в тому числі лист ЦВЛК МО України не підпадає під ознаки нормативно-правових актів, або наказів та директив, або розпоряджень відповідних суб'єктів.

За таких обставин, з урахуванням встановлених фактів та норм чинного законодавства стосовно правонаступництва та повноважень ВЛК, суд дійшов висновку що відповідач не довів правомірність невиконання ним покладених на нього чинним законодавством обов'язків, а отже позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Північного регіону Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень в особі штатної ВЛК Північного регіону Міністерства Оборони України, розташовану в місті Харків по вулиці Культури 5 (код 24983125) по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_2 від 23.05.1996 року), що мешкає: АДРЕСА_2;

Зобов'язати суб'єкт владних повноважень в особі штатної ВЛК Північного регіону Міністерства Оборони України, розташовану в місті Харків по вулиці Культури 5 (код 24983125) вчинити дії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_2 від 23.05.1996 року), що мешкає: АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 06.05.2019 року.

Суддя Кухар М.Д.