Ухвала суду № 81562418, 06.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2019 року м. Київ № 640/7547/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2, серія та номер: 34825410 від 29.03.2018 року на земельну ділянку кадастровим номером: 3221885201:02:006:1007, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, вул. Визволителів 32 винесену державним виконавцем Полінським Вячеславом Андрійовичем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Код ЄДРПОУ: 34482497).

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначено статтями 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського Вячеслава Андрійовича, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №34825410.

Відповідно до частин першої, другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Оскільки, як встановлено судом з матеріалів позовної заяви, позивач не відноситься до учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, слід дійти висновку щодо застосування не десятиденного строку звернення до суду, а строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, а саме, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до долучених до позовної заяви матеріалів, оскаржувану постанову про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №34825410, винесено державним виконавцем 29.03.2018 року, в той час, як із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 25.04.2019 року тобто, із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що до позовної заяви не долучено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зобов'язує позивача у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (адреса: 01051, м. Київ, вул. П. Болбочана, 8, корпус "А") клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 171 цього Кодексу суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

У свою чергу в силу приписів частини другої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 та пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

За положеннями статті 75 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Крім того, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи наведені вище норми суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Водночас, судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана в якості його представником ОСОБА_4.

При цьому, до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження ОСОБА_4 на підписання зазначеної заяви, приєднано копію нотаріальної довіреності від 26.07.2018 року (ННА 723764), вірність якої оригіналу, засвідчено власним підписом ОСОБА_4 як представником позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому законом порядку.

Водночас, суд враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 року у адміністративній справі 3826/16830/18 встановлено, зокрема, "у судове засідання 01.02.2019р. з'явився представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 26.07.2018р., реєстраційний №152. Судом було з'ясовано, що ОСОБА_5 не є адвокатом, та зазначено про неможливість допустити до участі у справі оскільки, Законом № 1401-III від 2 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» розділ XV. Перехідні положення Конституції України доповнено пункт 161 підпунктом 11, яким передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та 131 2 Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року." З огляду на недопуск представника позивача та неявки позивача у судові засідання, судом позовну заяву залишено без розгляду.

Як зазначено вище, з даним позовом представник позивача звернувся на підставі цієї ж довіреності, при цьому ним долучено до позовної заяви копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №7469/10 (рішення Ради адвокатів Київської області від 01.03.2019 року №67), проте повноважень на здійснення представництва позивача в суді адвокатом ОСОБА_4, суду не надано.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Як судом встановлено з позовної заяви, у проваджені Вишгородського районного суду Київської області знаходиться справа №363/1221/18 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, заінтересовані особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 Отже, зі змісту позовної заяви слід дійти висновку, що існує приватно-правовий спір щодо власності на земельну ділянку, на яку накладено арешт оскаржуваною постановою.

З огляду на викладене, позивачу слід надати нормативне обґрунтування що розгляду адміністративним судом заявленої позовної вимоги стосовно скасування постанови державного виконавця, прийнятої про арешт майна ОСОБА_2, та яким чином, прийняте судом рішення, відновить позивача в порушених правах.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду оригіналу або належним чином посвідченої копії документа на підтвердження повноважень особи, якою підписана позовна заява; заяви про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, нормативного обґрунтування щодо захисту порушеного права адміністративним судом.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна