Рішення № 81562333, 06.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 травня 2019 року № 826/13129/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" звернулось до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року в сумі 56.466.622,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 31.05.2018 №9106277573) у сумі 56.466.622,00 грн. та відобразити збільшення в сумі 56.466.622,00 грн. у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Ухвалами суду: від 20.08.2018 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовного провадженні без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строк для подання заяв по суті; від 18.12.2018 - задоволено клопотання представника позивача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні, 25.02.2019, судом ухвалено продовжити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не забезпечено автоматичне збільшення суми від'ємного значення на суму 56.466.622,00 грн., на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених відповідно до поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з неврахуванням показників уточнюючого розрахунку від 31.05.2018 №9106277573 до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Позивачем подано 31.05.2018 через засоби телекомунікаційного зв'язку до ДФС України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року.

Уточнюючий розрахунок за червень 2015 року прийнято відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 за реєстраційним номером 9106277573.

Внаслідок подання уточнюючої декларації сума 56.466.622,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідачем не відображена, що підтверджується витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування податку на додану вартість від 15.08.2018 №1549655.

У вказаному витязі в рядку "Сума від'ємного значення, на яку збільшується показник Накл" відображено суму 156,00 грн., що дорівнює сумі рядка 24 (156,00 грн.) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, без врахування показників уточнюючого розрахунку від 31.05.2018 №9106277573.

Розбіжність між даними податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 20.07.2015 за №9153640072 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 29.05.2018 №9103263937 і витягом від 15.08.2018 №1549655 становить 56.466.622,00грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 ПК України.

Відповідно до змін, внесених до ПК України Законом України " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, з 01.07.2015 запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" 16.07.2015 від №643-VІІІ внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України від 16.10.2014 №569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1177) затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість".

Згідно з пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а"-"в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових Е НаклОтр, Е НаклВид та Е Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

З висновком суду, норми ПК України не містять застережень чи обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01.07.2015, як і не містять заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.06.2018 справа №820/4414/16.

Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1 ПК України).

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин урегульовувались "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016. З 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Згідно з "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло, починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як уже суд зазначав, положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.

Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року (наприклад, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16, від 06.11.2018 справа №826/5414/16, від 13.11.2018 справа №806/1772/16).

Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене дає підстави для висновку, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Відповідно, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані в ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року.

Як встановлено судом, позивачем подано 31.05.2018 через засоби телекомунікаційного зв'язку до ДФС України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року. Сума 56.466.622,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідачем не відображена.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним нездійснення ДФС України автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року в сумі 56.466.622,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідно слід зобов'язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 56.466.622,00 грн.

Щодо вимоги про зобов'язання відобразити збільшену суму 56.466.622,00 грн. у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, то суд вважає цю вимогу передчасною. У даному випадку суд враховує, що рішенням суду в цій справі вирішено спір щодо противоправної бездіяльності відповідача стосовно не вчинення дій з автоматичного збільшення суми податку на додану вартість в реєстрі та зобов'язано вчинити такі дії. Наслідком належного виконання рішення суду буде, в тому числі, відображення відповідної суми в реєстрі, що також зазначатиметься у витязі. Тому, на думку суду, є необґрунтованою вимога про зобов'язання ДФС України відобразити збільшення в сумі 56.466.622,00 грн. у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (квитанція №175 від 14.08.2018). Оскільки, позов задоволено частково, за відсутності доказів понесення інших судових витрат сторонами, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року в сумі 56.466.622,00 грн. (п'ятдесят шість мільйонів чотириста шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дві грн. 00 коп.) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 56.466.622,00 грн. (п'ятдесят шість мільйонів чотириста шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дві грн. 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Енерго" (ідентифікаційний код 19442628, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Представинська, 34-Б кімната 406);

Відповідач - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець