Ухвала суду № 81562130, 03.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6461/18

У Х В А Л А

03.05.2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Пазяк С.М., з участю представника особи, яка подала клопотання - адвоката Пітуха В.І., представника потерпілого - Бачинської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Пітуха Василя Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018071030000059,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Пітух В.І., який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, згідно з яким просить скасувати арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та заборонити власнику даної квартири ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2018 року (справа № 308/6461/18) в рамках кримінального провадження № 42018071030000059 від 11.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 12.06.2018 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42018071030000059 від 11.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та заборонити власнику даної квартири ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості.

Задовольняючи клопотання прокурора суд дійшов висновку, що воно є підставним та підлягає до задоволення з тих підстав, що 11.06.2018 року до Ужгородської місцевої прокуратури надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що Шпуганич В.П., ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб шахрайським шляхом заволоділи належною ОСОБА_4 на праві спадкування за законом за її покійною матір'ю, ОСОБА_7, квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24.07.2018 року апеляційну скаргу представника третьої особи - адвоката Шпуганич В.П. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2018 року про арешт майна без змін.

Зазначає, що згідно з клопотанням сторони обвинувачення вказане майно є речовим доказом по справі і задля збереження вказаного майна та усунення можливості передачі третім особам необхідно застосувати такий засіб забезпечення як накладення арешту на майно із забороною відчуження вказаного майна.

Фактично суддя, своєю ухвалою обмежив право належного власника майна ОСОБА_3 на володіння майном.

З ухвали вбачається, що судом накладено арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та заборонити власнику даної квартири ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості.

Зауважує, що на даний час житло є ветхим, нищиться, потребує поліпшення, проте власник, виходячи зі змісту ухвали не має можливості безперешкодно попасти (доступу) до своєї власності.

Зі сторони ОСОБА_3 його захисником 19.07.2018 року було скеровано до слідчого Ужгородського МВ УМВС України у Закарпатській області по вказаному провадженню всі необхідні документи, які підтверджують відсутність в його діях кримінально-караного діяння. Кримінальне провадження розслідується понад розумні строки. Накладення арешту на майно та заборона власнику користуватися своєї власністю не сприяє виконанню завдань кримінального судочинства.

На даний час, на думку представника власника майна, має місце зловживання правами щодо належного розслідування обставин кримінального правопорушення та прийняття рішення щодо наявності ознак кримінального правопорушення чи його відсутності.

Вказує, що 31.01.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 63/3/07, згідно з яким банк надав ОСОБА_7, суму кредиту в розмірі 39949 доларів США, зі сплатою 12,80 % річних, строком з 29.01.2007 року по 29.01.2027 року та до повного виконання зобов'язань за цим договором, з терміном остаточного погашення суми кредиту, не пізніше 29.01.2027 року.

В забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми кредиту за кредитним договором № 63/3/07 від 31.01.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_7 31.01.2007 року було укладено договір іпотеки № 63/3/07-S1, за умовами якого в іпотеку передано квартиру об'єкт житлової нерухомості, що розташована в АДРЕСА_2, загальною площею 29,9 м.кв., житлова площа якої 12.2 м.кв. Договір іпотеки посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. у реєстрі за № 129.

В забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми кредиту за цим кредитним договором між банком та ОСОБА_14 31.01.2007 року було укладено договір поруки № 63/3/07/8-2.

Станом на 12.02.2018 року заборгованість лише по тілу кредиту становить 37900,04 доларів США, що становить 1027849,08 грн. (курс НБУ станом на 11.02.2018 року - 27,124023 грн.).

12.02.2018 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_10 та ОСОБА_3 укладено договір № 8699 відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, за умовами якого банк передав, а новий кредитор прийняв права вимоги за кредитним договором № 63/301 від 31.01.2007 року, укладений між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_7, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємними частинами.

12.02.2018 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_10 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки № 63/3/07/8-2, за умовами якого банк передав, а новий кредитор прийняв права вимоги за договором поруки № 63/3/07/S-2 від 31.01.2007 року, укладений між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та поручителем ОСОБА_14, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємними частинами. Договір поруки посвідчений 31.01.2007 року Котляровою Л.В. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим номером 132. Договір про відступлення права вимоги посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатоліївною за № 492.

Також 12.02.2018 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_10 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 63/3/07-S1, посвідчений 31.01.2007 року Котляровою Л.В. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим номером 129. Договір про відступлення права вимоги посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатоліївною за № 491. Як наслідок відбувся перехід прав та вимог за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_7/боржника на підставі кредитного договору та договору іпотеки до нового кредитора - ОСОБА_3.

Звертає увагу на те, що судові рішення у справі № 712/2-7009/2011-ц, а також вимога банку про усунення порушень від 02.02.2016 року залишилася невиконаною.

Відповідно до розділу 6 договору іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та /або цим договором в цілому або в його частині, іпотекодержатель має право вимогами дострокового виконання зобов'язання, а в разі його порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за іпотечним договором, іпотекодержатель має право на звернення на предмет іпотеки.

За рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, в один із наступних способів: шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених вище умов (п. 6.4.1); шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки відповідно до наведених нижче умов (6.4.2).

Неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту майна полягає, на їх думку, у тому, що підставою для накладення арешту на майно є забезпечення збереження майна, на які слідчий просив накласти арешт, а також недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Нерухоме майно, на яке ОСОБА_3 набув право власної перейшло до нього на підставі цивільно-правової угоди. Зобов'язання за іпотекою не були виконані, а тому Хомин скористався своїм правом на набуття майна у власність на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, факти, на які покладається прокурор як на підставу для арешту у кримінальному провадженні є недостатніми для накладення на майно арешту за ухвалою слідчого судді.

У заяві ОСОБА_7 зазначає, що не має наміру продавати квартиру, однак така не зазначає чи має вона намір погашати заборгованість, яка залишилася на момент смерті її матері, спадщину якої вона прийняла у встановленому порядку. Більше того, звертає увагу, що жодної інформації про смерть ОСОБА_7 кредитна справа не містять. Крім того, є рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості станом на 01.04.2010 року в сумі 377340,37 грн.

Також звертає увагу на те, що провадження зареєстровано ще у червні місяці 2018 року. Станом на дату подачі цієї заяви не визначено процесуальний статус власника майна ОСОБА_3. Від того, що власник не має доступу до своєї власності йому завдаються збитки. Отже, арешт накладений без достатніх правових підстав, підстава для арешту якого відпала його метою є тривале обмеження власника у правомочностях, які він має за законом, можна зробити однозначний висновок що арешт накладений вже тривалий час, що у свою чергу позбавляє власника майна користуватися та розпоряджатися вказаний майном.

Зазначає, що на теперішній час слідчим та прокурором не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного нерухомого майна.

Крім того, звертає увагу, що відносини, на яких ґрунтуються підстави для арешту носять ознаки цивільно-правових і вирішуються судами у порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні адвокат Пітух В.І. клопотання про скасування арешту майна підтримав повністю та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Представник потерпілої ОСОБА_4 - Бачинська А.В. у судовому засіданні заперечила щодо клопотання та просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення адвоката Пітуха В.І. та представника потерпілої, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що лозаном досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018071030000059 від 11.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в рамках якого досліджуються обставини заволодіння групою осіб за попередньою змовою шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_2.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2018 року (справа № 308/6461/18) задоволено клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури юрист 1 класу Ніроди М.В. про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42018071030000059 від 11.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та накладено арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та заборонено власнику даної квартири ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24.07.2018 року постановлено апеляційну скаргу представника третьої особи - адвоката Шпуганича В.П. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2018 року про арешт майна, АДРЕСА_2 - без змін.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_2, встановлено, що вказана квартира має значення у кримінальному провадженні як речовий доказ, оскільки вона є об'єктом кримінально-протиправних дій та можливо є набутою незаконним шляхом і в подальшому існує можливість її відчуження або вчинення відносно неї власником дій, які унеможливлять її збереження як речового доказу.

З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, слідчий суддя приходить до переконання, що доводи клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, заборони власнику даної квартири ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості, на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано, а тому в задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката Пітуха Василя Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018071030000059 - відмовити.

Ухвала про скасування арешту оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 07 травня 2019 року о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо