Рішення № 81561419, 07.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/765/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить: - визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведені обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати лише за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказує, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2004 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з урахуванням норм щодо зниження пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС приймав в період з 30.07.1986 по 28.08.1986 під час роботи лікарем Красилівської районної санітарної епідеміологічної станції. За роботу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у зазначений період за місцем роботи була нарахована та виплачена заробітна плата, а саме за липень 1986 року 77,52 крб. та за серпень 1986 року 1085,28 крб. Зазначає, що працював у зоні відчуження Чорнобильської АЕС більше 30 календарних днів та менше 12 місяців. Позивач зазначає, що звертався до відповідача, а також до Департаменту пенсійного забезпечення ПФ України із заявою щодо обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи у зоні відчуження, однак отримав листи від 27.03.2018 №697/М-8 та від 20.07.2018 №14469/М-11 в яких зазначено, що пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення, обчислювати розмір пенсії із врахуванням заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не доцільно, оскільки це призведе до зменшення її розміру.

Не погодившись із зазначеним позивач за для відновлення порушених прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача на адресу суду 24.04.2019 надійшов відзив в якому останній зазначає, що підстав для визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати лише за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн та здійснення відповідного перерахунку пенсії немає. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2004 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з урахуванням норм щодо зниження пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач приймав в період з 30.07.1986 по 28.08.1986 під час роботи лікарем Красилівської районної санітарної епідеміологічної станції. За роботу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у зазначений період за місцем роботи позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, а саме за липень 1986 року 77,52 крб. та за серпень 1986 року 1085,28 крб.

ОСОБА_1 звертався до відповідача, а також до Департаменту пенсійного забезпечення ПФ України із заявою щодо обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи у зоні відчуження, однак отримав листи від 27.03.2018 №697/М-8 та від 20.07.2018 №14469/М-11 про відмову щодо обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи у зоні відчуження, з огляду на те, що пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення, обчислювати розмір пенсії із врахуванням заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не доцільно, оскільки це призведе до зменшення її розміру.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону

В свою чергу, статтею 57 Закону № 796-XII встановлено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

З аналізу наведених норм права суд дійшов висновку, що особі надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначена вище позиція кореспондується Верховним Судом України, викладена у постанові від 07.07.2015 року у справі № 754/12072/14-а, та Верховним Судом, викладена у постанові від 25.09.2018 року у справі № 185/3101/17 (2-а/185/253/17), яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судом під час вибору та застосування норм права.

Суд звертає увагу, що відповідно до посвідчення, серії А №229387 від 09.05.2011 року, ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач приймав в період з 28.07.1986 по 28.08.1986 під час роботи лікарем Красилівської районної санітарної епідеміологічної станції, що підтверджується довідкою №149 від 07.12.2000 виданою Хмельницькою обласною санітарно - епідеміологічною станцією.

Отже, аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави для висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за роботу в зоні відчуження із розрахунку за серпень 1986 року.

Приймаючи вказане рішення суд враховує правову позицію, яка викладена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Згідно з п. 2 ст. 56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IVвизначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Законом України від 03.10.2017 року, № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було виключено ч. 1ст. 42 Закон № 1058-IV, а ч. 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: «Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету ОСОБА_2 України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини».

З 11.10.2017 року підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 2ст. 42 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IVв редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 року згідно з Законом України від 03.10.2017 року, № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина і порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 560/675/17 (К/9901/684/17).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у проведені обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн.

Щодо дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повинно здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З заявою щодо обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи у зоні відчуження позивач звернувся 19 червня 2018 року, а тому перерахунок пенсії необхідно проводити з 01.07.2018.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити .

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведені обчислення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати лише за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року в розмірі 0,01214 грн та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 01.07.2018.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Кошового, 28 Б, кв.6,Красилів,Хмельницька область,31000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3