Рішення № 81561048, 26.04.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/907/18

2/241/59/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Повний текст)

26.04.2019 року Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Бердянської міської ради, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про стягнення збитків, суд –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Бердянської міської ради, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про стягнення збитків. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ, що свідчить про його бездіяльність (умисне ухилення) у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Неправомірне умисне ухилення відповідача від виконання його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який полягає у зверненні відповідача до виконавчих органів Бердянської міської ради із заявою про укладення такого договору та перерахування грошових коштів за вказаним договором на розрахункові рахунки місцевого бюджету є протиправною формою поведінки, внаслідок якої територіальна громада міста Бердянська в особі Бердянської міської ради була позбавлена права отримати кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. Вважають, що міський бюджет міста Бердянська мав отримати від ОСОБА_1 кошти на розвиток інфраструктури м. Бердянськ в розмірі 4683,25 грн., який в свою чергу і складає розмір упущеної вигоди (збитків) нанесених відповідачем ОСОБА_2 міській раді.

Представник позивача ОСОБА_2 міської ради Запорізької області в судове засідання не з’явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином – заказною кореспонденцію з повідомленням та неодноразово на сайті судової влади. Явку свого представника не забезпечив.

Представники третіх осіб: виконавчого комітету Бердянської міської ради та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в судове засідання не з’явилися, будучі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надано пояснення на позовну заяву, в якому він просив розглянути справу без його участі. Також у поясненні зазначив, що відповідно до наданого Виконавчим комітетом Бердянської міської ради листа №04-1565/26 від 16.03.2016, розмір коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ ОСОБА_1 щодо об’єкта містобудування: будівництво садового будинку, господарських будівель та споруд Запорізька область м. Бердянськ СТ «Сонячний», інше земельна ділянка 212/3, 213/3 – повинен складати 4683,25 гривень. Неукладення договору свідчить про недотримання ОСОБА_1 вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, у зв’язку із чим просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та те, що відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви, вивчивши додані до справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі -Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вказаних повноважень Бердянська міська рада рішенням від 31.01.2013 № 58 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ. Вказане рішення доведено до відома громадськості у встановлений спосіб шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті Бердянської міської ради та опублікування у суспільно-політичній газеті "Південна Зоря" №15 від 07.02.2013р (а.с.19).

Окрім того, рішенням Бердянської міської ради від 20.11.2014року № 35 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ (далі — Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був оприлюднений Бердянською міською радою у встановлений чинним законодавством спосіб, тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, і є обов'язковим до виконання на території м. Бердянська(а.с.18).

При цьому, основні положення Порядку, затвердженого рішенням Бердянської міськради від 31.01.13 № 58, залишилися незмінними, а вказане рішення визнане таким, що втратило чинність.

Законом та Порядком встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладання договору про пайову участь та сплати відповідних коштів (п. 1.3. Порядку). Законодавчі акти визначають замовника як фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону ). Виходячи з положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону вбачається, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування. Тобто, чинним законодавством прямо встановлено обов'язковість укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту між замовниками будівництва та органами місцевого самоврядування.

04 травня 2017 р. на адресу Бердянської міської ради надійшов лист від виконавчого комітету Бердянської міської ради щодо недоотримання місцевим бюджетом м. Бердянськ 2,5 млн. грн., коштів пайової участі від замовників - забудовників з посиланням на розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації за № 118 від 24 березня 2017 року «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни в Запорізькій області». Як виходить із вказаного розпорядження до місцевого бюджету м. Бердянськ в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не надійшло 2,5 млн. грн. коштів пайової участі від замовників забудовників. Вказані збитки були виявлені в результаті проведеної Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області перевірки та відображені у відповідному акті. (а.с.22-27, 9-17).

У відповідності до п. 2.3. Порядку базова ставка розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ з урахуванням інших передбачених законом відрахувань становить у відсотках від загальної кошторисної вартості будівлі та/або споруди некомерційного використання - 0,5 %.

Замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися із заявою до міського голови з наданням передбачених в п. 3.5 Порядку документів.

Відповідно до цього Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури м. Бердянська є обов'язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію (далі - будівництво) об'єкта містобудування на території м. Бердянськ, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва.

Таким чином, укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є обов'язком замовника будівництва. Відмова замовника будівництва від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ОСОБА_1 у 2014 році здійснено (закінчено) будівництво садового будинку СТ «Сонячний» земельна ділянка 212/3, 213/3, у м. Бердянськ Запорізької області, загальною площею 476,56 кв.м., утому числі: садовий будинок (літ. А-2) 435,5 кв.м., навіс (літ. Б) -9,9 кв.м., літня кухня (літ.Г) – 31,16 кв.м. При цьому загальна площа садового будинку- 435,5 кв.м. Вартість об’єкта склала 851,50 тисяч гривень.

Об’єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Запорізькій області 31.01.2014 року за №ЗП142140320011(а.с.37-39).

Після надання відповідачем виконавчому комітету Бердянської міської ради декларації про готовність об’єкта до експлуатації йому неодноразово пропонувалося прийняти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору (у тому числі направлялася і претензія про сплату нанесених збитків), на що ОСОБА_1 листами від 12.04.2016 року та 29.05.2017 року відповів категоричною відмовою, посилаючись на те що він не є стороною договору, оскільки декларацію про готовність об’єкта до експлуатації Інспекція ДАБК зареєструвала набагато раніше ніж був затверджений Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ, а у наступному листі він зазначив, що не є стороною договору, оскільки проводив реконструкцію (не створював) об’єкта архітектури та не подавав заяв про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки(а.с.33-36, 57-58).

Однак, суд не може погодитися з даними твердженнями відповідача, бо вони не відповідають дійсності, оскільки декларацію про готовність об’єкта СТ «Сонячний» до експлуатації зареєстровано 31.01.2014 року, а отже на той час діяв Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ, затверджений рішенням Бердянської міськради від 31.01.13 № 58, і до того ж, відповідно до цієї декларації ОСОБА_1 здійснювалося саме будівництво садового будинку, а не реконструкція. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати коштів пайової участі судом не встановлено.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З наведеного вбачається, що обов’язок доказування вини на позивача законом не покладається; вина презюмується в силу закону; доведення відсутності вини є процесуальним обов’язком відповідача.

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком розміру збитків завданих ОСОБА_1 у зв’язку із несплатою коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Бердянськ, який складає 4683,25 грн.

Сума упущеної вигоди є обґрунтованою і законною. Оскільки відповідач не виконав вимогу Закону та не перерахував до місцевого бюджету кошти пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, а тому позовні вимоги Бердянської міської ради Запорізької області про стягнення з відповідача 4683,25 гривень упущеної вигоди підлягають повному задоволенню.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1762 гривень.

На підставі викладеного, керуючись, 10, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Бердянської міської ради Запорізької області (місцезнаходження за адресою: 71100, Запорізька область м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2, ЄДРПОУ 20525153), до ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: 87400 АДРЕСА_1, РНОКПП 25311911515), треті особи: виконавчий комітет Бердянської міської ради (місцезнаходження: 71100, Запорізька область м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2, ЄДРПОУ 20525153),Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129, ЄДРПОУ 40477689) про стягнення збитків - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 4683 (чотири тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 25 копійок на користь Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 20525153) на розрахунковий рахунок №31510921008011, код платежу: 24170000, найменування платежу: надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/ 24170000, МФО 89998, код ЄДРПОУ 38042560, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути зОСОБА_1 на користь Бердянської міської ради Запорізької області судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Бердянської міської ради (м. Бердянськ Запорізької області, 71118, пл. Єдності, 2, ЄДРПОУ 02140805) на р/р 35418032022434, Головне Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015.

Повний текст рішення складено 06.05.2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя Д.О. Демочко