Ухвала суду № 81559737, 07.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6282/19

Провадження 2-о/127/326/19

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 травня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1, за участі заінтересованої особи – комісії з питань поновлення прав реабілітованих Волочиської районної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 318 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).

Так, відповідно до ст.318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів; у заяві повинно бути зазначено, зокрема, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статус осіб, депортованих за національною ознакою, гарантії держави щодо відновлення їхніх прав, принципи державної політики та повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо відновлення прав цих осіб визначені (встановлені) Законом.

Як визначено положеннями ст. 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року № 1223-VII, Україна визнає депортації народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних республік, як незаконні та злочинні акти, здійснені проти них, та визнає відновлення прав громадян України із числа депортованих осіб одним з пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства.

За приписами ст.5 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року № 1223-VII надання та позбавлення статусу депортованої особи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері відновлення прав депортованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав – колишніх республік СРСР.

У разі відсутності зазначених документів, факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за заявою заінтересованої особи.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальнимправилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу (п.3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5). Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.

Натомість, подана заява вказаним вище вимогам не відповідає. Заявником не зазначено обставин та доказів на підтвердження обставин неможливості реалізації ним своїх прав в досудовому порядку. Не містять матеріали заяви і доказів по наведених у заяві обставинах виникнення перешкод в реалізації своїх прав.

Крім того, як слідує із заяви про встановлення факту депортації осіб, у прохальній частині, заявник фактично просить встановити національну належність особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджує зазначення мети встановлення факту (встановлення національності родини).

Суд звертає увагу, що Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність 27 січня 1999 року і чинне законодавство не передбачає настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи. Не пов’язуються із встановленням факту національності правовідносини громадян України, які регулюються положеннями Закону України «Про національні меншини в Україні». ОСОБА_3 «Про ОСОБА_4» передбачає певний порядок для отримання такої карти на підставі цілого ряду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 318 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, за участі заінтересованої особи – комісії з питань поновлення прав реабілітованих Волочиської районної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п’яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: